ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" 00293462 (повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. 1. Інформація про суб’єкта господарювання. Україна, 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, селище міського типу Рокитне(з), вул.Патріотична, будинок 18 380502308491 (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону) 2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи. Планована діяльність, її характеристика. ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» існуюче підприємство, що спеціалізується на виготовленні зеленої та коричневої скляної тари для харчових рідин, потужністю виробництва скломаси 240 т/добу і 87600 т/рік, з виходом готової продукції в кількості 248657,4 тис. штук/рік, що складає 210 т/добу і 77088 т/рік. Планованою діяльністю передбачено «Нове будівництво цеху склотари на території ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, селище Рокитне, вул. Патріотична, 18». Передбачено встановлення ванної регенеративної скловарної газової печі з підковоподібним напрямком полум’я, з електропідігрівом виробництва фірми Techglass (Польща). Потужність нового цеху по вузькогорловій склотарі складатиме 270-300 т/добу і 98550 т/рік. В цеху склотари запроектовано обладнання для варіння скломаси, вироблення і відпалу скловиробів, контролю і пакування готової продукції. Для варіння скломаси запроектована ванна регенеративна скловарна газова піч з підковоподібним напрямком полум’я, з електропідігрівом і іншим сучасним автоматизованим обладнанням. Технологічний процес виробництва скла передбачає використання склобою. Передбачено використання 98 т/добу і 35,77 тис. т/рік склобою. Операції зі склобоєм відносяться до поводження з відходами, що не є небезпечними, а саме операції: рециклінгу, сортування та зберігання. Передбачено реконструкцію автозаправного пункту із влаштуванням додаткового наземного резервуару зберігання дизельного пального об’ємом 8,5 м3 (наземний резервуар зберігання дизельного пального об’ємом 15 м3 залишається без змін) з паливо-роздавальною колонкою продуктивністю 50 л/хв та заміною наземного резервуару зберігання бензину об’ємом 5 м3 на наземний резервуар об’ємом 8,5 м3. Дві наявні паливороздавальні колонки для заправлення автотранспорту (одна для дизельного пального продуктивністю 50 л/хв, одна для бензину продуктивністю 40 л/хв) також залишаються без змін. Таким чином загальний об’єм зберігання дизельного пального складатиме 23,5 м3, а бензину – 8,5 м3. Річний об’єм нафтопродуктів залишається без змін та складає 480 м3 дизельного пального та 135 м3 бензину. Також передбачена реконструкція системи дощової каналізації для відведення дощових і талих вод з території і дахів будівель підприємства з механічною очисткою у складі трьох сепараторів нафтопродуктів і піску продуктивністю 30 л/с, 40 л/с та 50 л/с з подальшим скидом води у водний об’єкт р. Бунів у вигляді двох випусків. Телефон: + 38 (067) 362- 48-26. Технічна альтернатива 1. В якості технічної альтернативи 1 розглянуто встановлення ванної регенеративної скловарної газової печі з підковоподібним напрямком полум’я, з електропідігрівом виробництва фірми Techglass (Польща) продуктивністю по скломасі 270 т/добу, потужністю електропідігріву 1000 кВА, з витратою природного газу 1400 м3/год. Технічна альтернатива 2. В якості технічної альтернативи 2 розглянуто встановлення ванної регенеративної скловарної газової печі з підковоподібним напрямком полум’я, з електропідігрівом виробництва фірми Techglass (Польща) продуктивністю по скломасі 300 т/добу, потужністю електропідігріву 920 кВА, з витратою природного газу 1505 м3/год. 3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Рівненська обл. Сарненський р-н Рокитне вул. Патріотична, 18. 3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Рокитнянська селищна територіальна громада Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Рівненська обл. Сарненський р-н Рокитне вул. Патріотична, 18.. Рівненська область, Сарненський район, селище Рокитне, вул. Патріотична, 18, передбачено здійснювати плановану діяльність на території існуючого підприємства. Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2. Рівненська обл. Сарненський р-н Рокитне -. Не розглядається, оскільки передбачено здійснювати плановану діяльність на території існуючого підприємства за адресою Рівненська область, Сарненський район, селище Рокитне, вул. Патріотична, 18. 4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності. Соціально-економічний вплив планованої діяльності носить позитивний характер, що полягає у створенні нових робочих місць, поповненні державного та місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів. 5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо). ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» існуюче підприємство, що спеціалізується на виготовленні зеленої та коричневої скляної тари для харчових рідин, потужністю виробництва скломаси 240 т/добу і 87600 т/рік, з виходом готової продукції в кількості 248657,4 тис. штук/рік, що складає 210 т/добу і 77088 т/рік. Планованою діяльністю передбачено «Нове будівництво цеху склотари на території ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» за адресою: Рівненська область, Сарненський район, селище Рокитне, вул. Патріотична, 18». Потужність нового цеху по вузькогорловій склотарі складатиме 270-300 т/добу і 98550 т/рік. Підприємство розташоване на земельній ділянці загальною площею 11,4459 га. Наразі на території підприємства розміщені: цех склотарного виробництва, який включає в себе гарячу дільницю (скловарну піч, печі відпалу, установки зміцнення склотари) та дільницю контролю і пакування; цех приготування шихти з дозувально-змішувальним відділенням (ДЗВ); ремонтно-механічна майстерня; ремонтнобудівельний цех зі столярною дільницею; транспортний цех; автозаправний пункт; система резервного газопостачання; складські приміщення для зберігання сировини, готової продукції та різних матеріалів. Технологія виробництва скла та скловиробів включає такі основні стадії: складання і зберігання сировини; обробка сировинних матеріалів; приготування шихти і підготовка склобою; завантаження шихти і склобою в скловарну піч; варка скломаси; підготовка скломаси до формування; формування скловиробів; нанесення захисного покриття на скловироби; відпалювання скловиробів в печах відпалу; контроль виробів; пакування готових скловиробів; складування готової продукції; відвантаження готової продукції споживачу. Для приготування шихти на ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» наразі використовуються сировинні матеріали: кварцовий пісок, кальцинована сода, вапняк флюсовий, доломіт, польовий шпат, сульфат натрію, добавки для кольорового скла – хромітовий порошок (портахром), оксид заліза (III) (Ferrox ES95), кокс. Всі сировинні матеріали зберігаються в складі закритого типу. Склад поділений на відсіки, обладнаний мостовим грейферним краном для вивантаження сировини та подачі її на оброблення. Також на підприємстві наявні чотири підземні резервуари для зберігання зрідженого вуглеводневого газу (пропан-бутану) об’ємом по 25 м3 кожний. Річна кількість пропан-бутану – 8760 тонн. Передбачено нове будівництво цеху склотари з наступним технологічним процесом: Подача сировини – шихти (пісок кварцовий – 166,5 т/добу, 60772 т/рік; сода кальцинована технічна – 55,5 т/добу, 20256 т/рік; вапняк – 47,8 т/добу, 17447 т/рік; польовий шпат – 4,0 т/добу, 1460 т/рік; сульфат натрію – 1,2 т/добу, 438 т/рік; селен – 0,0035 т/добу, 1,27 т/ рік; оксид кобальту – 0,00035 т/добу, 0,127 т/рік) для виробництва скла здійснюватиметься з існуючого ДЗВ, яке розташоване на відстані 38 м від проектованого цеху склотари. Сировинні матеріали зберігатимуться: пісок кварцовий – на закритих з трьох сторін майданчиках (засіках), окремо по марках; сода кальцинована технічна – в силосних баштах та бункерах, виключаючи попадання вологи в сировину; вапняк флюсовий з масовою часткою вологи до 1,5% – в критому складі (засіках); польовий шпат – в очищених і закритих складських приміщеннях в неушкодженій упаковці; натрій сірчанокислий технічний (сульфат натрію) – запакований в мішках в закритому складському приміщенні; селен, оксид кобальту – в закритому складському приміщенні в неушкодженій упаковці; склобій – на спеціальних майданчиках з твердим покриттям, окремо по кожній групі. Всі сировинні матеріали перед процесом приготування шихти підготовлюються, в залежності від виду вони піддаються наступній обробці: подрібненню, дробленню, сушці, просіюванню. Склобій піддається магнітній сепарації, дробленню, очищенню (вологому). Дробленню і подрібненню піддаються вапняк флюсовий і склобій. Для грубого подрібнення використовують щокові, молоткові дробарки. Для тонкого подрібнення використовують шарові млини. /Сушінню піддають пісок, вапняк флюсовий при умові, якщо вони мають більшу вологу, ніж необхідно для приготування шихти. Для сушіння сировинних матеріалів використовують прямоточні сушильні барабани. Всі сировинні матеріали піддають просіюванню з використанням сит-трясучок, сит-бурат, сит полігональних. Для транспортування сировинних матеріалів використовують ковшеві елеватори та стрічкові транспортери. Підготовлена шихта з ДЗВ за допомогою елеватора стрічкового (норії) перевантажуватиметься на стрічковий конвеєр, який проходить по галереї, що з’єднуватиме ДЗВ та новий цех склотари, і транспортуватиме шихту на систему стрічкових конвеєрів, що забезпечить завантаження печі. Технологічний процес виробництва скла передбачає використання власного та привізного склобою. Склобій власного виробництва системою стрічкових конвеєрів подаватиметься на дробарку, після чого подрібнений склобій вертикальним стрічковим елеватором завантажуватимуть в силос (80 м3) зберігання власного склобою. Привізний склобій після мийки і сортування автомобільним транспортом звозитимуть в приміщення завантаження привізного склобою, яке буде прибудоване до цеху склотари. Склобій засипатимуть в металевий бункер ємністю 3 м3, під яким передбачено стрічковий конвеєр, що служить для передачі склобою на вертикальний елеватор завантаження силосу привізного склобою ємністю 80 м3. Видача склобою з силосів на елеватор проводитиметься за допомогою безперервних дозаторів з електричною вагою. Елеватори (норії) дозований склобій пересипатимуть на реверсивний конвеєр з одночасною подачею на нього шихти з ДЗВ. Далі змішану сировину двома стрічковими конвеєрами транспортуватимуть в бункери завантаження скловарної печі. Завантаження шихти в піч передбачено механічними завантажувачами з дозаторами. Варка скломаси здійснюватиметься у ванній скловарній печі з підковоподібним напрямом полум’я фірми «Techglass», виробництво Польща. Витрата природного газу скловарною піччю 1400-1505 м3/год і 12264,0 тис. м3/рік, виробничим каналом та трьома фідерами (живильниками) складатиме 600 м3/год і 5256,0 тис. м3/рік. Зі скловарної печі скломаса подаватиметься дозовано механічними живильниками на три автоматизовані машино-лінії із склоформуючими машинами «Emhart», виробництво Німеччина. Конвеєри транспортування склотари від склоформуючих машин до печей відпалу обладнані газовим підігрівом стрічок. Загальна витрата природного газу для підігріву стрічок на трьох лініях становитиме 15 м3/год і 131,4 тис. м3/рік. З метою зменшення ваги скловиробів і збереження при цьому їх фізико-механічних властивостей, в технологічному процесі передбачене поверхневе зміцнення виробів в гарячому стані після формування і в холодному стані після відпалу. Передача виробів у печі відпалу здійснюватиметься механічними завантажувачами. Теплоносій печей відпалу – природний газ. Витрата природного газу трьома печами відпалу становитиме 240 м3/год і 2102,4 тис. м3/рік (по 80 м3/год кожна). Відпалені вироби після другого зміцнення подаватимуться на автоматичні лінії контролю з інспекційними машинами типу «MCAL-4», «MULTI-4», «MX-4» фірми «Tiama», виробництво Франція, для перевірки дефектів скла, геометричних параметрів виробів (внутрішнього і зовнішнього діаметрів корпусу, його висоти, співвісності, товщини стінки і дна скловиробу). Крім того, вироби будуть проходити додатково візуальний контроль на світлових екранах. Готові вироби трьома конвеєрними системами подаватимуться на дільницю пакування, де укладатимуться на гофропіддони в палети за допомогою палетизаторів фірми «Склосервіс», виробництво Україна. Палети по рольгангах подаватимуться до автоматичної машини обтяжки піддонів стрічкою, а потім на лінію пакування палет-піддонів з термоусадочною машиною з газовим обігрівом фірми «MSK», виробництво Франція. Витрата природного газу термоусадочною машиною 36 м3/год і 315,36 тис. м3/рік. Готові палети автонавантажувачами транспортуватимуть на склад готової продукції. Відвантаження готової продукції здійснюватиметься автомобільним транспортом. Новий цех склотарного виробництва працюватиме 24 год/добу, в 4 зміни по 12 год, по 22 працівники у кожній зміні, та ще додатково працюватимуть 20 працівників у денну зміну (8 год). Розрахункова кількість людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, приймається найбільша кількість працівників у зміну – 42 чол. Загальна кількість працюючих в проектованому цеху склотари складатиме 107 чол. Технологічний процес виготовлення склотари заснований на використанні природного газу скловарною піччю, печами відпалу, печами підігріву форм і пакувальною машиною. Електроенергія використовується для приводів стрічкових конвеєрів, елеваторів стрічкових (норій), вентиляторів для подачі повітря на охолодження скловарної печі і управління технологічним процесом. Стиснуте повітря необхідне для технологічного процесу на склоформуючих машинах, інспекційних машинах, пакувальній машині та інших технологічних потреб. Технічна вода використовується для роботи скловарної печі, склоформуючих машин, гранулятора. З метою раціонального використання природного газу, стиснутого повітря і електроенергії передбачено сучасне технологічне обладнання передових фірм в області скловаріння і виготовлення склотари. Для економії технічної води передбачено її повторне використання після охолодження на сучасних установках. В якості очистки димових газів зі скловарної печі передбачено: уловлювання частинок пилу керамічним фільтром свічкового типу, а також зниження рівня SO2 та NO2 з перебігом хімічних реакцій. Для функціонування пилогазоочисного обладнання необхідні додаткові матеріали: електроенергія, стиснуте повітря, вода, розчин аміаку 24,9% та гашене вапно. Технологічний процес виробництва скла передбачає використання склобою. Передбачено використання 98 т/добу і 35,77 тис. т/рік склобою. З привізного склобою відбиратимуться проби, проводитиметься аналіз засміченості, вологості та кольорових показників, після чого він проходитиме процес мийки і сортування та завантажуватиметься на склад привізного склобою, який буде прибудований до цеху склотари. Склобій, що утворюватиметься на власному виробництві, системою стрічкових конвеєрів подаватиметься на дробарку, після чого вертикальним стрічковим елеватором завантажуватиметься в силос зберігання власного склобою об’ємом 80 м3. Операції зі склобоєм відносяться до операцій поводження з відходами, що не є небезпечними, а саме операції: рециклінгу, сортування та зберігання. Передбачено реконструкцію автозаправного пункту із влаштуванням додаткового наземного резервуару зберігання дизельного пального об’ємом 8,5 м3 (наземний резервуар зберігання дизельного пального об’ємом 15 м3 залишається без змін) з паливо-роздавальною колонкою продуктивністю 50 л/хв та заміною наземного резервуару зберігання бензину об’ємом 5 м3 на наземний резервуар об’ємом 8,5 м3. Дві наявні паливороздавальні колонки для заправлення автотранспорту (одна для дизельного пального продуктивністю 50 л/хв, одна для бензину продуктивністю 40 л/хв) також залишаються без змін. Таким чином загальний об’єм зберігання дизельного пального складатиме 23,5 м3, а бензину – 8,5 м3. Річний об’єм нафтопродуктів залишається без змін та складає 480 м3 дизельного пального та 135 м3 бензину. Кожен резервуар має дихальний клапан. Доставку нафтопродуктів передбачено здійснювати автоцистернами, з яких паливо через вузли зливання зі швидкороз’ємними муфтами по трубопроводах зливатиметься в резервуари. Для поповнення системи охолодження гранулятора використовуватимуть воду з системи оборотного водопостачання з резервуара-накопичувача об’ємом 1400 м3, яку плановано забирати з водного об’єкту р. Бунів та двох свердловин в загальній кількості 6,6 м3/добу і 2,376 тис. м3/рік, 70% з річки та 30% зі свердловин (наразі наявний дозвіл на спеціальне водокористування для водозабору р. Бунів та однієї водозабірної свердловини за №21/РВ/49д-23 від 03.03.2023, виданий Державним агентством водних ресурсів України). Охолодження нагрітої оборотної води від гранулятора відбувається за рахунок її змішування з водою в резервуарі-накопичувачі. Очищена та охолоджена вода подається на охолодження гранулятора насосами, які встановлені в будівлі БНС (блок насосних станцій). Внутрішні мережі запроектовані із сталевих електрозварювальних труб. Система оборотного водопостачання демінералізованої води запроектована для охолодження скловарної печі та виробничої лінії. Система оборотного водопостачання запроектована по першій ступені забезпечення подачі води на охолодження обладнання. Система запроектована в складі: двох градирень по 4,7 л/с; резервуару очищеної води V=1 м3; установки пом’якшення води; резервуару нагрітої води V=10 м3; гідравлічного блоку з циркуляційними насосами. Поповнення системи передбачено з водного об’єкту р. Бунів та двох свердловин. Передбачено наступні системи каналізації: господарсько-побутової каналізації; дощової каналізації; технічної каналізації. Система господарсько-побутової каналізації запроектована для відведення побутових стоків від санітарних приладів, які встановлені в побутових приміщеннях цеху, в існуючу мережу каналізації та існуючі очисні споруди біологічної очистки і знезараження побутових стоків «MaxBoxPro» продуктивністю 65 м3/добу з подальшим відведенням води в систему оборотного водопостачання охолодження гранулятора скломаси. Система дощової каналізації запроектована для відведення дощових і талих вод з території і дахів будівель підприємства з механічною очисткою у складі трьох сепараторів нафтопродуктів і піску продуктивністю 30 л/с, 40 л/с та 50 л/с з подальшим скидом води у водний об’єкт р. Бунів у вигляді двох випусків. Система технічної каналізації запроектована для відведення нагрітої води від гранулятора існуючого цеху склотари та проектованого на запроектовані локальні очисні споруди механічної очистки у вигляді сепаратора нафтопродуктів продуктивністю 20 л/с з подальшим використанням в системі охолодження гранулятора. Основна потреба в ресурсах для нового цеху: річна потреба в електричній енергії – 28150 МВт∙год; річна витрата природного газу – 20069,16 тис. нм3; витрата води на підживлення системи технічного водопостачання – 6,6 м3/ добу, 2,376 тис. м3/рік; витрата стиснутого повітря – 936,5 м3/год; побутова каналізація – 5,42 м3/ добу; річна потреба в тепловій енергії – 10,87 Гкал за рахунок котла-утилізатора. Господарськопитне водопостачання підприємства здійснюється від існуючого господарсько-питного водопроводу, що постачає воду на підприємство від загальних мереж селища Рокитне відповідно до договору за №32 від 24.01.2020 з КП «Рокитневодоканал». Планована діяльність, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до статті 3, частини 3: п. 4 «поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше»; п. 6 «виробництво скла, у тому числі виготовлення скляного волокна, в обсязі, що перевищує 20 тонн на добу»; п. 7 «зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази)»; п. 11 «об’єкти оброблення відходів, що не є небезпечними, потужністю менше 100 тонн на добу»; п. 13 «господарську діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу»; п. 14 «розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України». 6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. Природоохоронне законодавство України встановлює екологічні та інші обмеження планованої діяльності, зокрема: дотримання допустимих рівнів забруднення атмосферного повітря («Державні медико-санітарні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» (затверджений наказом МОЗУ від 10.05.2024 №813, зареєстрованим у Мін’юсті 24.05.2024 за №763/42108); дотримання нормативів гранично допустимих викидів відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №309 від 27.06.2006 р. «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»; забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, передача відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами відповідно до укладеного договору, отримання, в разі необхідності, дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (Закон України «Про управління відходами»); дотримання допустимих рівнів шуму згідно з вимогами ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» та ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»; дотримання нормативної санітарно-захисної зони згідно з ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених місць» (затвердженого наказом МОЗ від 19.06.1996 №173, зареєстрованого у Мін’юсті 24.07.1996 за №379/1404); дотримання нормативів граничнодопустимого скиду до водного об’єкту (відповідно до Постанови Кабміну №1100 від 11.09.1996); наказ Міністерства екології та природних ресурсів України за №18 від 19.01.2012 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установок) для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тон на добу»; дотримання вимог постанови КМУ від 20.10.2023 року №1102 «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів». щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно до планованої діяльності за технічною альтернативною 1. щодо територіальної альтернативи 1. Дотримання вимог згідно з ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених місць» (затвердженого наказом МОЗ від 19.06.1996 р. №173, зареєстрованого у Мін’юсті 24.07.1996 р. за №379/1404). Протипожежні розриви між будівлями та спорудами. щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. Впровадження ефективних технологічних, санітарно-технічних та організаційних рішень, дотримання протипожежних розривів. щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно до планованої діяльності за технічною альтернативною 1. щодо територіальної альтернативи 1. Передбачається забезпечення виконання санітарно-гігієнічних норм та правил, охоронних, відновлювальних та захисних заходів. щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: щодо технічної альтернативи 1. Повітряне середовище: при будівництві – викиди забруднюючих речовин від роботи двигунів будівельного транспорту та під час проведення будівельних робіт; при експлуатації – додаткові викиди забруднюючих речовин від скловарної печі, від виробничого процесу – установок гарячого зміцнення склотари, печей відпалу, дизель-генераторів, лабораторії, термоусадочної машини, автозаправного пункту, резервуарів пропан-бутану та ін. Водне середовище: при будівництві –мінімальний, допустимий; при експлуатації – за умови дотримання проектних рішень вплив на водне середовище буде знаходитись в межах вимог діючого законодавства, скид дощової води до водного об’єкту – р.Бунів. Вплив на рослинний і тваринний світ: при будівництві – не передбачається; при експлуатації – не передбачається. Вплив на клімат і мікроклімат: допустимий. Вплив на техногенне середовище: при будівництві – не передбачається; при експлуатації – планована діяльність не спричиняє порушення навколишнього техногенного середовища за умов комплексного дотримання правил експлуатації технологічного устаткування. Ґрунти: при будівництві – можливий вплив при проведенні будівельно-монтажних робіт. З метою запобігання негативного впливу на ґрунт передбачається впровадження комплексних природоохоронних заходів; при експлуатації – вплив об’єкту на ґрунти в режимі експлуатації відсутній, так як передбачено тверде покриття та системи дощової каналізації. На підприємстві наявні спеціально відведені місця для тимчасового зберігання відходів. Акустичний вплив: при будівництві – шумове забруднення наявне під час проведення будівельних робіт, але буде тимчасовим та не буде перевищувати допустимі норми; при експлуатації – шумове забруднення буде зумовлене роботою технологічного устаткування. Соціальне середовище: при будівництві – в межах нормативних значень; при експлуатації – в межах нормативних значень. щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно до технічної альтернативи 1. щодо територіальної альтернативи 1. Передбачені санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівні та територіальні обмеження відповідно до чинного законодавства України. щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”). Друга категорія 6 Переробку мінеральної сировини Переробку мінеральної сировини: коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту; виробництво цементу або цементного клінкеру; виробництво вапна в обсязі, що перевищує 50 тонн на добу; виробництво скла, у тому числі виготовлення скляного волокна, в обсязі, що перевищує 20 тонн на добу; виплавка мінеральних речовин, у тому числі виробництво мінеральних волокон; виробництво керамічних продуктів шляхом випалювання, зокрема покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам’яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою продуктивністю понад 75 тонн за добу та/або випалювальних печей місткістю більш як 4 кубічні метри і щільністю затвердіння на піч понад 300 кілограмів на 1 метр кубічний;" 10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав). Підстав немає 11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля передбачено у відповідності до ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 29.05.2017 р. 12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості. Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення. У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. 13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля. 14. Рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Дозвіл на виконання будівельних робіт (вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) що видається Органами державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів (вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) що видається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) Дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) що видається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (згідно пункту 10 статті 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»). (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) 15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації , 33028, м. Рівне, вул. Саймона Сміта, 20, info@ecorivne.gov.ua, owd.rivne@gmail.com, (0362) 26-47- 23, Начальник відділу оцінки впливу на довкілля – Данчук Ольга Юріївна. (найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа) {Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 14.09.2020}
