Хто має право укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску
Відповідно до абзацу п’ятого частини першої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
З особою, яка подала до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у ЗІР ДПС України
