На Рівненщині більше 64 тисяч платників боргують перед місцевими бюджетами
В Головному управлінні ДПС у Рівненській області вкотре звертають увагу жителів Рівненщини, що для забезпечення виконання покладених на органи місцевого самоврядування функцій, вони повинні мати у своєму розпорядженні достатні фінансові ресурси.
В умовах воєнного стану питання сплати податків стоїть особливо гостро, адже наявність податкового боргу, зокрема до місцевих бюджетів, в першу чергу, впливає на стабільність фінансової спроможності громад та подальше фінансування програм їх соціально-економічного розвитку.
Станом на початок липня поточного року платники Рівненщини заборгували місцевим бюджетам 306,6 млн грн податкових платежів. При цьому податковий борг представників бізнесу становить 256,0 млн грн, а фізичних осіб – 50,6 млн гривень. Разом з тим, 30,3 тисяч фізичних та 0,4 тисяч юридичних осіб мають незначні суми податкового боргу – до 100 гривень.
Значна частка податкового боргу до бюджетів громад припадає на майнові податки – 169,5 млн гривень.
Тому, звертаємось до платників податків, як громадян, так і суб’єктів господарювання, провести звірку за платежами, перевірити відсутність чи наявність податкового боргу та вчасно сплатити податки, щоб максимально підтримати роботу економіки, фінансову стабільність країни та забезпечити надходження коштів до місцевих бюджетів.
Пам’ятайте, розвиток села, міста, громади та загалом України залежить від кожного з нас!
Запитували – відповідаємо: хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?
Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України функціонує розділ «Онлайн-навчання», який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати податкових платежів.
Для зручності користувачів всі матеріали розподілені за тематичними блоками. Розміщений розділ «Онлайн-навчання» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
Відповідальність за несвоєчасну сплату суми податкового зобов’язання з ПДФО, зазначеної в декларації про майновий стан і доходи
У Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадують, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
Разом з тим, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Водночас, відповідно до абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
