Виставка Тинненського сільського культурно – дозвіллєвого комплексу «Джерело»

  У рамках районної акції «Обереги духовності та краси» 2 вересня  у комунальному заході «Сарненський районний будинок культури» відбулась презентація виставки Тинненського сільського культурно – дозвіллєвого комплексу «Джерело». Тинне – село особливе, багате своїми звичаями і традиціями, ремеслами і працьовитими людьми. Про сьогодення населеного пункту розповіла ведуча заходу завідуюча публічною бібліотекою Наталія Співак, відтак запросила присутніх оцінити виставку творчих доробків земляків. Секретами своєї майстерності народні умільці Тинного не раз ділилися з учасниками наукових історико-етнографічних експедицій, (адже село перетнуло 500-річний рубіж свого існування),  брали участь у зйомках циклу передач «Полісся моє чарівне», є учасниками районних виставок вжитково-декоративного мистецтва. Гості ознайомились з творчістю вишивальниці Тетяни Вікторівни Омельковець. За фахом вчитель та у вільний час займається рукоділлям, вишиває картини бісером, які є справжнім шедевром вишиваного мистецтва. Присутні на виставці роботи молодої майстрині Нелі Юріївни Гудімової, яка займається виготовленням композицій та букетів з бісеру. Пані Неля виховує четверо діток, тож за турботами часу обмаль, але вона знаходить вільну хвилинку для улюбленого заняття, навчає цьому ремеслу і старшу доньку, яка завжди допомагає матусі.

Художня вишивка у селі дуже поширена. Довгими зимовими вечорами тинненські вишивальниці діляться візерунками, заглиблюються у шиття, вкладаючи у кожен стібок свою душу, уміння, любов до рідного краю. На виставці представлені вишиванки Ніни Адамівни Бакунець, яка вишиває з юнацьких років і тепер навчає мистецтву вишивки уже своїх онуків. Справжньою прикрасою виставки є вишиті ікони Надії Василівни Момотюк, яка залюблена у світ духовного та прекрасного, охоче дарує свої роботи друзям, знайомим, прищепила любов до творчості і своїй доньці Галині. Пані Надія не тільки вишиває, але й займається дизайном – створює красу і затишок довкола себе. Візерунками вишивки вишивальниці розповідають про думки й почуття, сподівання та мрії.

Володимир Олександрович Омельковець знаний у селі майстер різьби по дереву, який відчуває структуру дерева серцем, знає характер кожного виду і уміло використовує це у своїй творчості. Тож його роботи займали почесне місце на виставці. Любов до дерева передалась пану Володимиру від батька, який був в окрузі бондарем. Двір та будинок родини Омельковців вказують на те, що тут живуть талановиті творчі господарі, привітні, з відкритою душею. Приваблюють оригінальні оформлення квітників, куточку відпочинку. Кажуть, що талант, в тій чи іншій мірі, обов’язково передається молодшому поколінню. У родині Омельковців талант живопису продовжується у молодій представниці даного роду Діані Володимирівні, яка презентувала на виставці свої малюнки, що відразу привертають увагу присутніх. Талановита художниця проводить за улюбленим заняттям увесь вільний час. Найбільше любить малювати портрети. «Це моє життя. З олівцем і папером я відпочиваю душею», - говорить дівчина, хоча у свій час закінчила факультет журналістики Одеського національного університету ім. Мечнікова. Працює Діана на приватній фірмі «Мінерал», вкладаючи у свої роботи всю душу і талант художника. Усі хто відвідує сільську бібліотеку звертають увагу на майстерно розмальовані стіни. Яскраві картини при роди, казкові герої ніби кличуть до себе, піднімають настрій. І все це творча робота молодої майстрині.

Апофеозом святкового дійства став виступ вокального квартету, які майстерно виконали народну пісню «Журавлі». Учасниці гурту Єва Корінець, Марія Дорошко, Ольга Бакунець та Галина Коток любов до пісні леліють усеньке життя. Співали удома, за роботою, в гостях, а п’ять років тому створили   вокальний ансамбль «Мальви» під керівництвом Ольги Булейко. Своїм співом радують односельчан, виступають перед жителями сусідніх сіл.

У нинішній час народна творчість та народне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що несе у собі пізнавальну, виховну, естетичну та інші функції, сприяє вихованню молоді у любові до своєї Батьківщини.    

Господиня комунального закладу «Сарненський районний будинок культури» Любов Царук подякувала голосистим аматорам сцени за хорошу українську пісню, наголосила, що кожен майстер своїми неповторними творіннями робить життя красивішим і цікавішим.

 
 
Зоя Федорчук

художній керівник КЗ «Сарненський РБК»