Місцеве самоврядування

ІНФОРМАЦІЯ ПО РАДАХ

Велике Вербче

Рішення № 300 від 14.07.2017

  РІШЕННЯ
 
14.07.2017№ 300
 

Про встановлення ставок місцевих податків на 2018 рік  та затвердження Положень про місцеві податки 

 

       Керуючись статтею 143 Конституції України, відповідно до пункту 8.3 статті 8, статті 10, пунктів 12.3, 12.4 і 12.5 статті 12, статей 265, 266, 267, 268  Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), пункту 24 статті 26 та статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні», Великовербченська сільська рада

ВИРІШИЛА :

1.     Встановити наступні місцеві податки :

-         Єдиний податок;

-         податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

-         транспортний податок;

-         акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

-         плата за землю.

2.     Затвердити Положення про єдиний податок ( додаток 1)

3.     Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 2).

4.     Затвердити Положення про транспортний податок (додаток 3).

5.     Затвердити Положення про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (додаток 4).

6.     Затвердити Положення щодо встановлення плати за земелю (додаток 5).
7.     Дане рішення   набуває чинності з 01.01.2018 року.

8.     Доручити секретарю  сільської ради  оприлюднити дане рішення  та направити копію рішення в Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію у строки передбаченні чинним законодавством.

9.     Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення.

Сільський голова                                                         О. Гольонко

Додаток 1

                                                                  до рішення  Великовербченської

 сільської  ради

від 14.07.2017 року № 300

 
Положення

про особливості справляння єдиного податку

суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

 
Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 
Розділ 2. Механізм справляння єдиного податку
 
2.1. Платники податку.

 2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2.Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5.Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8.Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 
2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 292 Податкового кодексу України.

 
2.3. Ставки податку.

2.3.1.Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2.Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються відповідним органом державної податкової служби для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території сільської ради, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць.

1)                для першої групи платників єдиного податку - 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2)                для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати,встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 4 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4.Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5.Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7.У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених у підункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

4)ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

 

2.3.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

 
2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1.Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.    

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

2.4.2.Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5.Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6.У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 
2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо Сарненська міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4.Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1 та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.5.7.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

2.5.9.Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групи визначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками
єдиного податку

2.6.1.Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2.Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

2.6.3.Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положенняабо самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьоїгрупи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

 

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9.Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

2.6.10.Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 
Розділ 3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3.Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.   

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податкупершої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої группроводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або  у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 
Розділ 4. Відповідальність та контроль.

4.1. Платники єдиного податку, зазначені в Податковому кодексі України та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства, за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

4.2. Контроль за своєчасністю подання податкової декларації платника єдиного податку, правильністю його обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету здійснює державна податкова інспекція.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сільський голова                                                         О. Гольонко

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток  2
до рішення  Великовербченської
сільської  ради

від 14.07.2017 року № 300

 
 
ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

1. Загальні положення

       1.1. Це Положення розроблено відповідно до Податкового кодексу України та визначає порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

       1.2. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

 а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

 в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

 г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

д)  садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

е)дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

      1.3. Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

 а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

 в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

 ґ) будівлі промислові та склади;
 д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

 е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

 є) інші будівлі.
 

2. Платники податку

      2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

      2.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 
3. Об'єкт оподаткування

      3.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

      3.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської радиабо ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

 
4. База оподаткування

       4.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

       4.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

      4.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 
5. Пільги із сплати податку

       5.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів.

     5.2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

       5.3. Сільська  рада може встановлювати пільги з податку, що сплачується на території сільської ради  з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

       5.4. Виконавчий комітет сільської ради до 1 лютого поточного року подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих сільською радою відповідно до абзацу першого пункту 5.2 розділу 5 цього Положення.

 
6. Ставка податку

       6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, будівлі торгівельні та склади, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,3 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

        6.2.Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі) , що перебувають :

-         у власності фізичних осіб – громадян -  становить 0 (нуль) відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

-         у власності юридичних осіб  та фізичних осіб підприємців -  становить 0,1 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

         6.3. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі торгівельні та склади), що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,3 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 
7. Податковий період

       7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 
8. Порядок обчислення суми податку

       8.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б"  і "в"  пункту 8.1. розділу 8 цього Положення, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

       8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно пунктом 8.1. розділу 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

    -  об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

    -  розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

    -     права на користування пільгою із сплати податку;

    -     розміру ставки податку;

    -     нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

        8.4. Орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також орган, що здійснює реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

       8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податковогокодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

      8.6. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

 
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни
 власника об'єкта оподаткування податком

      9.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

      9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 
10. Порядок сплати податку

       10.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
11. Строки сплати податку

        11.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сільський голова                                                                          О. Гольонко

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Додаток 3

до рішення  Великовербченської
сільської  ради

                                                                від14.07.2017 року № 300

 
ПОЛОЖЕННЯ

про транспортний податок

 

1. Загальні положення

         1.1. Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

2. Платники податку

        2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

 
3. Об'єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.2 У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

3.3 У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього положення є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

     У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

3.4. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього положення є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

     У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

3.5. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.

      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

      Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

3.6. У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

3.7. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього положення є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

       У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

3.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 цього положення є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

     У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

3.9. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.

      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

      Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

 
4. База оподаткування

        4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

 
5. Ставка податку

       5.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

 
6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 
7. Порядок обчислення та сплати податку

      7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

      7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       7.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2018 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2018 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

7.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

7.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

7.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 
8. Порядок сплати податку

8.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
9. Строки сплати податку
9.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

10. Відповідальність за сплату збору

10.1. Відповідальність заправильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського бюджету транспортного податку несуть фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

 

11. Контроль за стягненням збору

11.1. Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до міського бюджету транспортного податку  здійснюється контролюючим органом.

 
 
 

Сільський голова                                                                      О. Гольонко

 
                                     

Додаток 4

 до рішення  Великовербченської

сільської  ради
 від 14.07.2017 року № 300
 
 
ПОЛОЖЕННЯ

про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів

 

1. Загальні положення

         1.1. Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

 

2. Платники податку

      2.1. Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

      2.2. Такі суб'єкти господарювання підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцем знаходження пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність .

 
3. Об'єкт оподаткування

        3.1. Підакцизні товари (алкогольні напої, пиво, тютюнових виробі, тютюн та промислові  замінники тютюну).

 
4. База оподаткування

        4.1. База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів.

       4.2.  Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

 
 
 
5. Ставка податку

       5.1. Для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу, ставка податку становить

5 відсотків.

 
6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

 
7. Порядок обчислення та строки  сплати податку

      7.1. Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2016 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

       7.2.  В разі якщо сільська рада не прийняла рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

      7.3. Таким чином, акцизний податок за ставкою відсотків сплачується починаючи з

1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевою радою рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

      7.4.Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

      7.5.Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

      7.6. Декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

     7.7.  Перша подача декларації за січень поточного року року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого поточного року.

     7.8. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 

8. Відповідальність за сплату збору

    8.1. Відповідальність заправильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського бюджету податку на продаж  підакцизних товарів (продукції), несуть продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

 

9. Контроль за стягненням збору

       9.1. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сільський голова                                                                             О. Гольонко

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток
до Положення про акцизний податок
 з роздрібного продажу підакцизних
товарів
 
СПИСОК

суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі

 підакцизних товарів
 
п/п.
Назва
підприємства
Приналежність,  форма власності
Адреса
здійснення торгівлі
 
Керівник
1
2
3
4
5
1
Продмаг
№ 5
 
Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 134
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
2
Крамниця
 
 Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 48
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
3
Магазин товарів повсякденного попиту
Коопер.
с. Бутейки
вул.. Центральна, 14
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
4
Магазин товарів повсякденного попиту
Коопер.
с. Вирка
вул.. Центральна, 62
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
5
Кафе “Вербчанка”
 
Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 48а
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
6
Бар “Барвінок”
 
Коопер.
с. Бутейки
Центральна, 14
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
7
Крамниця
«Леся»
Приватна
с. В.Вербче
вул. Першотравнева,170а
Рудика Валентин Мусійовмич
8
Магазин – кафетерій
«Затишок»
приватна
с. В.Вербче
вул. Нова,18
Мельник
Тетяна Максимівна
9
Кафе - Бар
« У дяді»
приватна
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 108
Климець
Петро Миколайович
 
 
 
 
 

Секретар сільської ради                                                                  В. Климець

 
 
Додаток 5
до рішення  Великовербченської
сільської  ради

від14.07.2017 року № 300

 
ПОЛОЖЕННЯ

про встановлення плати за землю

 

Положення про встановлення ставок плати за землю (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу Українита є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Сарненської міської ради.

Плата за землюобов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

1. Платники земельного податку

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

1.2.Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податковогокодексу України.

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

3. Об'єкти оподаткування

3.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

4. База оподаткування
Базою оподаткування є:

4.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України;

4.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4.3. рішення ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів сільської ради , офіційно оприлюднюється до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

 
 
 

5. Ставки земельного податку за земельні ділянки

5.1. Ставка податку за земельні ділянки,нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (крім земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.2 – 5.15).

       5.2. Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь ( ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) встановлюється у розмірі

0,5відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

       5.3. Ставка податку для ведення особистого селянського ( товарного) господарства ( в межах населеного пункту)  - розмірі  не більш як 2 гектари встановлюється у розмірі 0,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

5.4. Ставка податку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) : у селах – не більше  як 0,25 гектара, в селищах – не більше як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара встановлюється у розмірі   0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

       5.5. Ставка податку для індивідуального дачного будівництва  - не більш як 0,10 гектара встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

      5.6. Ставка податку  для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

     5.7. Ставка податку для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара встановлюється у розмірі0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

      5.8.  За земельні ділянки  житлової забудови ( крім земельних ділянок зазначених у пунктах 5.4 – 5.7 ) встановлюється у розмірі1 відсоткавід їх нормативної грошової оцінки.

5.9. За земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, земельний податок справляється у розмірі3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

 

5.10. За земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, земельний податок справляється у розмірі

3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі.

5.11. За земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, земельний податок справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.12. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, земельний податок справляється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

5.13. За земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я, земельний податок справляється у розмірі 3  відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.14. За земельні ділянки, що відносяться до земель зв’язку, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів мобільного, супутникового зв’язку та кабельного телебачення, земельний податок справляється у розмірі3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

  5.15. Ставка податку встановлюється у розмірі2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім земельних ділянок державної та комунальної форми власності та земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.1 – 5.14 ).

5.16. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами,  іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.5.1. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

5.17. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 відсотківвід нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області ( крім земельних ділянок, зазначених  у пунктах 5.18- 5.19 ).

5.18.Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь ( ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) встановлюється у розмірі

0,5відсотка від їх нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

5.19. Ставка податку для ведення особистого селянського ( товарного) господарства ( за межами населеного пункту) встановлюється у розмірі 0,5 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

 

6.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

6.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

6.2Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

6.2.1. Від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.2.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

6.2.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)- не більш як 0,25 гектара;

6.2.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

6.2.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

6.2.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

6.2.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

6.3. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

Від сплати податку звільняються:

6.3.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

6.3.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

6.4. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

6.4.1. Не сплачується податок за:

6.4.1.1. хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

6.4.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

6.4.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

6.4.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

6.4.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

6.4.1.6. земельні ділянки кладовищ.

6.4.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

6.4.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

6.5 Додатково до пільг, наданих згідно із статтями 281, 282 Податкового кодексу України, звільнити від сплати земельного податку:

6.5.1. парки комунальної власності;

6.5.2. навчальні заклади сільськогосподарського профілю та професійно-технічні училища;

6.5.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

6.5.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

6.5.5. благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків.

6.6.  для громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди.

 6.7. Особливості оподаткування платою за землю

6.7.1. Велиовербченська сільська  рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

6.7.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

6.7.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

 

7. Орендна плата

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

До мінімального розміру орендної плати застосовуються такі коефіцієнти:

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці роздрібну торгівлю – 1,2;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці гуртову торгівлю – 1,3;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів, торгівлю автовелозапчастинами, торгівлю меблями – 1,3;

-          для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами – 2,0;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю нафтопродуктами – 3,0.

Розмір орендної плати за земельні ділянки зайняті житловим фондом встановлюється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до пункту 5.1 даного Положення.

Величина орендної плати змінюється у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування добюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

 

8. Податковий період

8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

8.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

 

9. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

9.1.Порядок обчислення плати за землю

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46  Податковогокодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податковогокодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 6.2.1 даного Положення за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

 
9.2. Строк сплати плати за землю

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

 

10. Контроль

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється контролюючим органом у відповідністю з Податковим кодексом України. 

 

11. Відповідальність

Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до міського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сільський голова                                                                    О. Гольонко

Рішення № 806 від 13.07.2015 "Про встановлення ставок місцевих податків на 2016 рік та затвердження Положень про місцеві податки"

РІШЕННЯ
 

13.07.2015                                                                                                                            № 806

 

Про встановлення ставок місцевих податків на 2016 рік  та затвердження Положень про місцеві податки  

 

       Керуючись статтею 143 Конституції України, відповідно до пункту 8.3 статті 8, статті 10, пунктів 12.3, 12.4 і 12.5 статті 12, статей 265, 266, 267, 268  Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), пункту 24 статті 26 та статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні», Великовербченська сільська рада

 
вирішила :
 

1.      Встановити наступні місцеві податки :

-          Єдиний податок;

-          податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

-          транспортний податок;

-          акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

-          плата за землю

2.      Затвердити Положення про єдиний податок ( додаток 1)

3.      Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 2).

4.      Затвердити Положення про транспортний податок (додаток 3).

5.      Затвердити Положення про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (додаток 4).

6.      Затвердити Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Великовербченської сільської ради ( додаток 5).

7.      Дане рішення   набуває чинності з 01.01.2016 року.

8.      Доручити секретарю сільської ради оприлюднити дане рішення та направити копію рішення в Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію у строки передбаченні чинним законодавством.

9.      Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення.

 
 
 
 
Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець
 
 
 
 
                                                                                                                 Додаток 1

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року № 806       

 
Положення

про особливості справляння єдиного податку

суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

 
Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 

Розділ 2. Механізм справляння єдиного податку

 

2.1. Платники податку.

 2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5.Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8.Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 
2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 292 Податкового кодексу України.

 
2.3. Ставки податку.

2.3.1. Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються відповідним органом державної податкової служби для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території сільської ради, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць.

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7. У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених у підункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

 

2.3.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України.

 
2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.     

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 
2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо Сарненська міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1 та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групи визначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками
єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2.Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

2.6.3. Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьоїгрупи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

 

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

2.6.10. Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 
Розділ 3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.       

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податкупершої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої группроводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 
Розділ 4. Відповідальність та контроль.

4.1. Платники єдиного податку, зазначені в Податковому кодексі України та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства, за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

4.2. Контроль за своєчасністю подання податкової декларації платника єдиного податку, правильністю його обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету здійснює державна податкова інспекція.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець

 
 
 

                                                                                                  Додаток  2

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року №   806    

 
 
ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

1. Загальні положення

       1.1. Це Положення розроблено відповідно до Податкового кодексу України та визначає порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

       1.2. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

 а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

 в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

 г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

 ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

д) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

е)дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

      1.3. Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

 а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

 б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

 в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

 г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

 ґ) будівлі промислові та склади;
 д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

 е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

 є) інші будівлі.
 
 
 

2. Платники податку

      2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

      2.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 
3. Об'єкт оподаткування

      3.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

      3.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

 
4. База оподаткування

       4.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

       4.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

      4.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

 
5. Пільги із сплати податку

       5.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів.

     5.2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

       5.3. Сільська  рада може встановлювати пільги з податку, що сплачується на території сільської ради  з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

       5.4. Виконавчий комітет сільської ради до 1 лютого поточного року подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих сільською радою відповідно до абзацу першого пункту 5.2 розділу 5 цього Положення.

 
6. Ставка податку

       6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, будівлі торгівельні та склади, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

        6.2. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі) , що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0 (нуль) відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

         6.3. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі торгівельні та склади), що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 
 
7. Податковий період

       7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 
8. Порядок обчислення суми податку

       8.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" пункту 8.1. розділу 8 цього Положення, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

       8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно пунктом 8.1. розділу 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

       Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

       Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

    - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

    - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

    -     права на користування пільгою із сплати податку;

    -     розміру ставки податку;
    -     нарахованої суми податку.

      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

        8.4. Орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також орган, що здійснює реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

       8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

      8.6. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

 
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни
 власника об'єкта оподаткування податком

      9.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

      9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 
10. Порядок сплати податку

       10.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
11. Строки сплати податку

        11.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток 3

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року № 806  
   
ПОЛОЖЕННЯ

про транспортний податок

 

1. Загальні положення

         1.1. Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

2. Платники податку

        2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

 
3. Об'єкт оподаткування

        3.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

 
4. База оподаткування

        4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

 
5. Ставка податку

       5.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

 
6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 
7. Порядок обчислення та сплати податку

      7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

      7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

       Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       7.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

7.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

7.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

7.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 
8. Порядок сплати податку

8.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
9. Строки сплати податку

9.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

10. Відповідальність за сплату збору

10.1. Відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського  бюджету транспортного податку несуть фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

 

11. Контроль за стягненням збору

11.1. Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до міського бюджету транспортного податку здійснюється контролюючим органом.

 
 
 
 

Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець

                                                                                 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток 4

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року № 806 
   
 
ПОЛОЖЕННЯ

про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів

 

1. Загальні положення

         1.1. Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

 

2. Платники податку

      2.1. Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

      2.2. Такі суб'єкти господарювання підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцем знаходження пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність .

 
3. Об'єкт оподаткування

        3.1. Підакцизні товари (алкогольні напої, пиво, тютюнових виробі, тютюн та промислові замінники тютюну).

 
4. База оподаткування

        4.1. База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів.

       4.2.  Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

     
5. Ставка податку

       5.1. Ставки податку встановлюються за рішенням сільської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

 
6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

 

7. Порядок обчислення та строки  сплати податку

      7.1. Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

       7.2.  В разі якщо сільська рада не прийняла рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

      7.3. Таким чином, акцизний податок за ставкою відсотків сплачується починаючи з

1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевою радою рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

      7.4.Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

     7.5.Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

      7.6. Декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

    7.7.  Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

    7.8. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 
 

8. Відповідальність за сплату збору

    8.1. Відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського  бюджету податку на продаж  підакцизних товарів (продукції), несуть продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

 

9. Контроль за стягненням збору

       9.1. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.

 
 
 
 
 
 
 
 

Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець

 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року № 806   
 
СПИСОК

суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі

 підакцизних товарів
 
п/п.
Назва
підприємства
Приналежність, форма власності
Адреса
здійснення торгівлі
 
Керівник
1
2
3
4
5
1
Продмаг
№ 5
 
Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 134
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
2
Крамниця
 
 Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 48
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
3
Магазин товарів повсякденного попиту
Коопер.
с. Бутейки
вул.. Центральна, 14
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
4
Магазин товарів повсякденного попиту
Коопер.
с. Вирка
вул.. Центральна, 62
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
5
Кафе “Вербчанка”
 
Коопер.
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 48а
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
6
Бар “Барвінок”
 
Коопер.
с. Бутейки
Центральна, 14
Великовербче СТ
Гольонко Лариса Сергіївна
7
Крамниця
«Леся»
Приватна
с. В.Вербче
вул. Першотравнева,170а
Рудика Валентин Мусійовмич
8
Магазин – кафетерій
«Затишок»
приватна
с. В.Вербче
вул. Нова,18
Мельник
Тетяна Максимівна
9
Кафе - Бар
« У дяді»
приватна
с. В.Вербче
вул. Першотравнева, 108
Климець
Петро Миколайович
 
 
 
 
 
 
 

Секретар сільської ради                                                                  В. Климець

 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток 4

                                                                                                  до рішення Великовербченської

                                                                                                   сільської ради

                                                                                       від 13.07.2015 року № 806  
 
ПОЛОЖЕННЯ

про встановлення плати за землю на

території Великовербченської сільської ради
 

        Положення про встановлення плати за землю на території Коростської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Коростської сільської ради.

       Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

 

1. Платники земельного податку

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

 

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 

3. Об'єкти оподаткування

3.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

 

4. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

 
5. Ставки земельного податку за земельні ділянки

5.1. Ставка податку за земельні ділянки, в тому числі для сільськогосподарських угідь, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

5.2. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб справляється у розмірі 0 (нуль) відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

5.3. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

5.4. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.5. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та громадського харчування справляється у розмірі  2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування,  справляється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

5.7 У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.4.1. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

 
6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

6.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

6.2. Від сплати податку звільняються об’єкти громадського призначення:

-          для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги;

-          для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування;

-          для будівництва та обслуговування об’єктів у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту;

-          для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів громадського призначення;

-          для будівництва та обслуговування складських приміщень об’єктів громадського призначення для зберігання майна в некомерційних цілях;

-          для інших об’єктів громадського призначення.

 
7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

7.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 284 Податкового кодексу України.

 
8. Орендна плата

8.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

8.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці:

 

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території Великовербченської сільської ради                            

 
Функціональне використання землі

Розмір відсотків

 

Для об’єктів, що знаходяться на землях громадської забудови:

 
 

Об’єкти громадської забудови:

 
 

Об’єкти комерційного використання:

 
 

Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі:

 
 

магазини для роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;

10
 

-   торгівля із тимчасових споруд;

10
 

складське господарство для оптової та роздрібної торгівлі та зберігання майна, продукції для її здійснення; надання послуг по зберіганню продукції та майна;

3
 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування та надання різних послуг:

 
 

-                                       - пошиття та ремонт одягу, взуття, хімчистка, пральні, ремонт побутової техніки, тощо;

3
 
- дрібний ремонт взуття, одягу та годинників;
3
 

Для об’єктів, що знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

 
 

Для об’єктів промисловості:

 
 

-   Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, деревопереробної промисловості, вторинної сировини; виготовлення меблів та столярної продукції, легкої та іншої промисловості, виробництво продуктів харчування та товарів широкого вжитку

5
 

-   Для розміщення , будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії

10
 

Об’єкти зв’язку:

 
 

Об’єкти комерційного використання на землях зв’язку:

 
 

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд телекомунікацій, мобільного, супутникового зв’язку тощо в комерційних цілях;

10
 
9. Податковий період

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

 
10. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

10.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

10.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.

 
11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється.

 

12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

 
 
 
 
 

Виконуючий обов'язки сільського голови                                                    В.Климець

Зносичі

Рішення № 345 від 26 січня 2015 року "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в селі Зносичі"

РІШЕННЯ
 
від 26 січня 2015 року                                                                  №345
 

Про встановлення податкуна нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в селі Зносичі

 
 
 

У зв’язку зі змінами в бюджетному та податковому законодавстві України, керуючись пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада

 
ВИРІШИЛА:
 

1. Затвердити Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в с. Зносичі (додаток 1).

2. Вважати такими, що втратило чинність рішення Зносицької сільської ради №272 від 16.04.2014 року «Про внесення змін до рішення Зносицької сільської ради №228 від 04.09.2013 року «Про внесення змін до рішення Зносицької сільської ради від 04.07.2011 року №78 «Про затвердження ставок єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності на 2012 рік, щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»;

3. Дане рішення набирає чинності з 01.01.2015 року.

4. Секретарю сільської ради Кичан О.І. забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної фіскальної служби у Сарненському районі.

5. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покласти на орган державної фіскальної служби у Сарненському районі.

 
 
Сільський голова                                                                 І.О.Вакулко.

Корост

Рішення № 563 від 14.07.2015 "Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження Положень про місцеві податки і збори "

 
РІШЕННЯ
 

14.07.2015                                                                                                                            № 563

 

Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та    

 затвердження Положень про місцеві податки і збори

 

            Керуючись п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до ст.ст. 7, 10, 12, 266, 267, 268,  глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, з метою приведення рішень Коростської сільської ради щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів, затвердження Положень про місцеві податки і збори у відповідність до норм діючого законодавства України, Коростська сільська рада

 
вирішила :
 

1.      Встановити наступні місцеві податки і збори :

-          податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

-          транспортний податок;

-          акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

-          земельний податок;

-          єдиний податок.

2.      Затвердити Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1).

3.      Затвердити Положення про транспортний податок (додаток 2).

4.      Затвердити Положення про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (додаток 3).

5.      Погодити список суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (додаток 4).

6.      Затвердити Положення про земельний податок (додаток 5).

7.      Затвердити Положення про єдиний податок (додаток 6).

8.      Дане рішення набуває чинності з 01.01.2016 року.

9.      Доручити секретарю сільської ради оприлюднити дане рішення та направити копію рішення в Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію у строки передбаченні чинним законодавством.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення (О.В.Чиж). 

 
 

Сільський голова                                                                                               О.Климець

 
 
 
 
 
 
                                                                                                                 Додаток № 1

                                                                                           до рішення Коростської сільської ради

                                                                                              від 14.07.2015 № 563     
 
ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Загальні положення

       1.1. Це Положення розроблено відповідно до Податкового кодексу України та визначає порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

       1.2. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

 а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

 в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

 г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

 ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

д) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

е)дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

      1.3. Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

 а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

 б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

 в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

 г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

 ґ) будівлі промислові та склади;

 д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

 е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

 є) інші будівлі.

2. Платники податку

      2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

      2.2. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об'єкт оподаткування

      3.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

      3.2. Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.       

4. База оподаткування

       4.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

       4.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

      4.3. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

5. Пільги із сплати податку

       5.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів.

     5.2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

       5.3. Сільська рада може встановлювати пільги з податку, що сплачується на території сільської ради з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

       5.4. Виконавчий комітет сільської ради до 1 лютого поточного року подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих сільською радою відповідно до абзацу першого пункту 5.2 розділу 5 цього Положення.

 
6. Ставка податку

       6.1. Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, будівлі торгівельні та склади, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

        6.2. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі) , що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0 (нуль) відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

         6.3. Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості (будівлі торгівельні та склади), що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 
7. Податковий період

       7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

 
8. Порядок обчислення суми податку

       8.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" пункту 8.1. розділу 8 цього Положення, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

       8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно пунктом 8.1. розділу 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

       Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

       Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

    - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

    - розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

    -     права на користування пільгою із сплати податку;

    -     розміру ставки податку;

    -     нарахованої суми податку.

      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

        8.4. Орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також орган, що здійснює реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

       8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

      8.6. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

 
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни
 власника об'єкта оподаткування податком

      9.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

      9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 
10. Порядок сплати податку

       10.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
11. Строки сплати податку

        11.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 
 

Секретар сільської ради                                                         О.Мамчур

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток № 2

                                                                 до рішення Коростської сільської ради

                                         від 14.07.2015 № 563  

   

ПОЛОЖЕННЯ

про транспортний податок

 

1. Загальні положення

         1.1. Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

2. Платники податку

        2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

3. Об'єкт оподаткування

        3.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

4. База оподаткування

        4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

5. Ставка податку

       5.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.

6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення та сплати податку

      7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

      7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

       Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

       7.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2016 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2016 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

7.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

7.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

7.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 
 
 
8. Порядок сплати податку

8.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9. Строки сплати податку
9.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

10. Відповідальність за сплату збору

10.1. Відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського  бюджету транспортного податку несуть фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об'єктами оподаткування.

11. Контроль за стягненням збору

11.1. Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до міського бюджету транспортного податку здійснюється контролюючим органом.

 
 
 
 
Секретар сільської ради                                                      О.Мамчур
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                                                                                                 Додаток № 3

                                                                                                  до рішення Коростської сільської ради

                                                                                       від 14.07.2015 № 563  

   

 
 
ПОЛОЖЕННЯ

про акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів

 

1. Загальні положення

         1.1. Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

 

2. Платники податку

      2.1. Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

      2.2. Такі суб'єкти господарювання підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцем знаходження пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність .

 
3. Об'єкт оподаткування

        3.1. Підакцизні товари (алкогольні напої, пиво, тютюнових виробі, тютюн та промислові замінники тютюну).

 
4. База оподаткування

        4.1. База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів.

       4.2. Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу). 

    
5. Ставка податку

       5.1. Ставки податку встановлюються за рішенням сільської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

 
6. Податковий період

      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

 
7. Порядок обчислення та строки сплати податку

      7.1. Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону № 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2016 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

       7.2. В разі якщо сільська рада не прийняла рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

      7.3. Таким чином, акцизний податок за ставкою відсотків сплачується починаючи з 1 січня 2016 року, незалежно від наявності прийнятих місцевою радою рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

      7.4.Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

      7.5.Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

      7.6. Декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

     7.7. Перша подача декларації за січень 2016 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2016 року.

     7.8. Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 
 

8. Відповідальність за сплату збору

    8.1. Відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського  бюджету податку на продаж підакцизних товарів (продукції), несуть продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

 

9. Контроль за стягненням збору

       9.1. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Секретар сільської ради                                                                  О.Мамчур

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток № 4

                                                                                                  до рішення Коростської сільської ради

                                                                                       від 14.07.2015 № 563    

 
СПИСОК

суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

 
п/п.
Назва
підприємства
Приналежність, форма власності
Адреса
здійснення торгівлі
 
Керівник
1
2
3
4
5
1
Кафе
«Молодіжне»
кооперативна
с.Корост, вул. Центральна,65

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
2
Кафе «Полісся»
кооперативна
с.Корост, вул. Центральна,96

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
3
Продуктово-промтоварний магазин
кооперативна
с.Корост, вул. Центральна,76

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, 34531 с.В.Вербче

тел.4-13-90
4
 Кафе “ Затишок”
кооперативна
с.М.Вербче, вул. Центральна,44

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
5
Продуктово-промтоварний магазин
кооперативна
с.М.Вербче, вул. Центральна,44

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
6
Кафе “ Росинка”
кооперативна
с.Одринки, вул. Центральна,31

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
7
Продуктово-промтоварний магазин
кооперативна
с.Одринки, вул. Центральна,31

В.Вербченське СТ, Гольонко Лариса Сергіївна, с.В.Вербче

тел.4-13-90
 
 
 
 
 
 
 

Секретар сільської ради                                                                  О.Мамчур

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Додаток № 5

                                                                                                  до рішення Коростської сільської ради

    від 14.07.2015 № 563    
 
Положення про встановлення плати за землю на
території Коростської сільської ради

Положення про встановлення плати за землю на території Коростської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Коростської сільської ради.

Плата за землюобов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

1. Платники земельного податку

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 
2. Об'єкти оподаткування

2.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки

4.1. Ставка податку за земельні ділянки, в тому числі для сільськогосподарських угідь, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.2. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб справляється у розмірі 0 (нуль) відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.3. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.4. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.5. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та громадського харчування справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування, справляється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.7. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.4.1. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

 

5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

5.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

5.2. Від сплати податку звільняються об»єкти громадського призначення :

-          для будівництва та обслуговування будівель органів місцевого самоврядування;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти ;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я ;

-          для будівництва та обслуговування будівель релігійних організацій;

-          для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування;

-          для будівництва та обслуговування об’єктів у сфері культури та спорту.

 

6. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

6.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 284 Податкового кодексу України.

 

7. Орендна плата

7.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

7.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці:

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території Коростської сільської ради

п/п
Функціональневикористання землі
Розмір відсотків
 

Для об’єктів, що знаходяться на землях громадської забудови:

 
1.
Об’єкти громадської забудови:
 
1.1.

Об’єкти комерційного використання:

 
 

Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі:

 
1.1.1

-          магазини для роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;

12,0
1.1.2

-          торгівля із тимчасових споруд;

12,0
1.1.3

-          складське господарство для оптової та роздрібної торгівлі та зберігання майна, продукції для її здійснення; надання послуг по зберіганню продукції та майна;

2,0
 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування та надання різних послуг:

 
2.2.1

-          пошиття та ремонт одягу, взуття, хімчистка, пральні, ремонт побутової техніки, тощо;

1,0
2.2.18

-          дрібний ремонт взуття, одягу та годинників;

1,0
 

Для об’єктів, що знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

 
 
Для об’єктів промисловості:
 
3.2.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, деревопереробної промисловості, вторинної сировини; виготовлення меблів та столярної продукції, легкої та іншої промисловості, виробництво продуктів харчування та товарів широкого вжитку

2,0
 
Об’єкти зв’язку:
 
 

Об’єкти комерційного використання на землях зв’язку:

 
 

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд телекомунікацій, мобільного, супутникового зв’язку тощо в комерційних цілях;

10,0
 

8. Податковий період

8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

9.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

9.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.

11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється. 

 

            12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

 
 
 

Секретар сільської ради                                                                  О.Мамчур

 
 

                                                                                                                  Додаток № 6

                                                                                                           до рішення Коростської сільської ради
    від 14.07.2015 року № 563    
 
 

Положення

про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

 

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

Розділ 2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.

 2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5.Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8.Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

 
2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 292 Податкового кодексу України.

 
2.3. Ставки податку.

2.3.1. Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

 

2.3.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються відповідним органом Державної податкової служби для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території Коростської сільської ради, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць.

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

 

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

 

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі
 
15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

 

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 

2.3.7. У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

 

2.3.8.Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених у підункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

 

2.3.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України.

 
2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.       

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

 

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

 

2.4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

 

2.4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

 

2.4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо Сарненська міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

 

2.5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

2.5.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

 

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

2.5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1 та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

 

2.5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

2.5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 

 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групи визначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками
єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2.Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

 

2.6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

 

2.6.3. Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

 

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

 

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьоїгрупи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

 

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

 

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

 

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

 

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

 

2.6.10. Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 
 

Розділ 3. Особливості справляння єдиного податку.

 

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

 

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

 

3.3. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.            

3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

 

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
 

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 

 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

 

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податкупершої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої группроводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 
Розділ 4. Відповідальність та контроль.
 

4.1. Платники єдиного податку, зазначені в Податковому кодексі України та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства, за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

4.2. Контроль за своєчасністю подання податкової декларації платника єдиного податку, правильністю його обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету здійснює державна податкова інспекція у м. Сарни.

 
 

Секретар сільської ради                                                                  О.Мамчур

Рішення № 564 від 14 липня 2015 року "Про встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів"

РІШЕННЯ
 

14 липня 2015 року                                                                                                                            № 564

 
Про встановлення ставки акцизного податку
з реалізації суб’єктами господарювання
роздрібної торгівлі підакцизних товарів
           
 

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в частині встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада

 
ВИРІШИЛА:
 

       1. Встановити ставку акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну) у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.

        2. Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларацій акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

         3. Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, сплачують податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

         4. Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за місячний податковий період.

5. Доручити секретарю сільської ради оприлюднити дане рішення та направити копію рішення в Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію у строки передбаченні чинним законодавством.

         6. Рішення набирає чинності з 01 січня 2016 року.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення (О.В.Чиж). 

 
 
 
 
 

Сільський голова                                                    О.З.Климець

Кричильськ

Рішення № 845 від 04 липня 2015 року "Про встановлення місцевих податків і зборів"


РІШЕННЯ

від  04   липня   2015 року                                                                  № 845

«Про встановлення  місцевих
 податків і зборів»

    Керуючись п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до  о .ст. 7, 10, 12, 266, 267, 268,  глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, з метою приведення рішень Кричильської сільської ради щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів, затвердження Положень про місцеві податки і збори у відповідність до норм діючого законодавства України, Кричильська сільська рада

        вирішила :

1.Встановити  місцеві податки і збори  на території Кричильської сільської ради  та затвердити положення  про них  згідно з додатками ,що додаються  :
1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1);
1.2.транспортний податок (додаток 2);
1.3.плата за землю (додаток 3);
1.4.єдиний податок (додаток 4);
2. Визнати таким ,що втратили чинність рішення Кричильської сільської ради:
-    від 05.07.2011 року №84  ” Про встановлення місцевих податків і зборів“;
-  від 16.12.2011 року №195 ” Про внесення змін до рішення сільської ради від 05.07.2011 року №84  ” Про встановлення місцевих податків і зборів“;
            - від   02  липня   2012 року №408  „Про  встановлення фіксованих ставок
            єдиного податку для фізичних осіб-підприємців”;
-від  01  жовтня  2013 року  №608 ”Про внесення змін в рішення  сільської ради  
             від 05.07.2011 року № 84  « Про місцеві податки і збори на території  Кричильської
            сільської ради » щодо податку    на нерухоме майно, відмінне від земельної  
             ділянки“;

-    від 18.06.2014 року №714 ” Про внесення змін до рішення  
             сільської ради  від 05.07.2011 року № 84 ”Про місцеві податки і  
              збори на території Кричильської сільської ради “.
    - від 27.01.2015 року №767   ” Про   встановлення     місцевих   податків і зборів “.

          3.Дане рішення   набуває чинності з  01.01.2016 року.

4.Доручити секретарю  сільської ради  оприлюднити дане рішення  та направити копію цього рішення  до фіскальної служби у Сарненському районі.

5.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення
  (Ніколайчук Н.В.).  

Сільський голова                                                                             М.Дорожко
 
 

-27-
                                                                                                    Додаток 1                                                                                                                                                               
                                                                           до рішення  Кричильської
                                                                                                   сільської  ради
                                                                                       від 04.07.2015 року № 845         

ПОЛОЖЕННЯ
про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
                                                      Загальні положення
1.Це Положення розроблено відповідно до Податкового кодексу України та визначає порядок обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
       1.2. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
 а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
 в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
 г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
 ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
д)  садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
е)дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
      1.3. Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

-28-
 а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
 б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
 в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
 г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
 ґ) будівлі промислові та склади;
 д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
 е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
 є) інші будівлі.
2.Платники податку
      2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
      2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
3. Об’єкт оподаткування
      3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
      3.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;

-29-
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.       
4. База оподаткування
       4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
       4.2. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
      4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
5. Пільги із сплати податку
       5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 кв. метрів.
     5.2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
       5.3. Сільська  рада може встановлювати пільги з податку, що сплачується на території сільської ради  з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
       5.4. Виконавчий комітет сільської ради до 1 лютого поточного року подає до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих сільською радою відповідно до абзацу першого пункту 5.2 розділу 5 цього Положення.
6.Ставка податку
       6.1. Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, будівлі торгівельні та склади, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру

-30-
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
        6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості (господарські (присадибні) будівлі) , що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0 (нуль) відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
         6.3. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості (будівлі торгівельні та склади), що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
7. Податковий період
       7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
8. Порядок обчислення суми податку
       8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 розділу 5 цього Положення та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б»  і «в»  пункту 8.1. розділу 8 цього Положення, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
       8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно пунктом 8.1. розділу 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
       Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
       Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

-31-
       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
       8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
 -розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
        8.4. Орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також орган, що здійснює реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого
майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
       8.5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
      8.6. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни
 власника об'єкта оподаткування податком
      9.1. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
      9.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
10. Порядок сплати податку
       10.1. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
11. Строки сплати податку
        11.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

-32-
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
 
 
Секретар сільської ради                                                      І.Н.Токов
 
 
 
 
 
 

-33-
                                                                                                   Додаток 2                                                                                                                                        
                                                                           до рішення  Кричильської
                                                                                                   сільської  ради
                                                                                       від 04.07.2015 року № 845         
                                                                                                     
ПОЛОЖЕННЯ
про транспортний податок
1. Загальні положення
         1.1. Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIIІ).
2. Платники податку
        2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об’єктами оподаткування.
3. Об’єкт оподаткування
        3.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
4. База оподаткування
        4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.
5. Ставка податку
       5.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення.
6. Податковий період
      6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
7. Порядок обчислення та сплати податку
      7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
      7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
       Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
       Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
-34-
       7.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2016 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
7.4. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
7.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
7.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

8. Порядок сплати податку
8.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
9. Строки сплати податку
9.1. Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
10. Відповідальність за сплату збору                                                                                        10.1. Відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до сільського  бюджету транспортного податку несуть фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 3.1 розділу 3 цього Положення є об’єктами оподаткування.
11. Контроль за стягненням збору                                                                                                       11.1. Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до міського бюджету транспортного податку  здійснюється контролюючим органом.
 Секретар сільської  ради                                                         І.Н.Токов
-35-
                                                                                                   Додаток 3                                                                                                                                        
                                                                             до рішення  Кричильської
                                                                                                   сільської  ради
                                                                                       від 04.07.2015 року № 845         
Положення
 про встановлення плати за землю на території  Кричильської   сільської ради
Положення про встановлення плати за землю на території Коростської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Коростської сільської ради.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
1. Платники земельного податку
1.1. Платниками земельного податку є:
1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
1.1.2. землекористувачі.
2. Платники орендної плати
2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
3. Об’єкти оподаткування
2.1. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.
4. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.
5. Ставки земельного податку за земельні ділянки
5.1. Ставка податку за земельні ділянки, в тому числі для сільськогосподарських угідь, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
5.2. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб
-36-
справляється у розмірі 0 (нуль) відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.
5.3. Податок за земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.
5.4. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
5.5. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
5.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування, справляється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
5.7. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами,  іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.4.1. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.
6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб
6.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.                                                                                                                           6.2. Від сплати податку звільняються об’єкти громадського призначення:
-    для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;
-    для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;
-    для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги;
-    для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій;
-    для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування;
-    для будівництва та обслуговування об’єктів у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту;
-    для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів громадського призначення;
-    для будівництва та обслуговування складських приміщень об’єктів громадського призначення для зберігання майна в некомерційних цілях;
-    для інших об’єктів громадського призначення   

-37-
7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
7.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 284 Податкового кодексу України.
8. Орендна плата
8.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
8.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці:
Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території Кричильської сільської ради.
    Функціональне використання землі    Розмір відсотків
    Для об’єктів, що знаходяться на землях громадської забудови:    
    Об’єкти громадської забудови:    
    Об’єкти комерційного використання:    
    Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі:    
        магазини для роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;    12,0
        торгівля із тимчасових споруд;    12,0
        складське господарство для оптової та роздрібної торгівлі та зберігання майна, продукції для її здійснення; надання послуг по зберіганню продукції та майна;    2,0
    Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування та надання різних послуг:    
        - пошиття та ремонт одягу, взуття, хімчистка, пральні, ремонт побутової техніки, тощо;    1,0
    - дрібний ремонт взуття, одягу та годинників;    1,0
    Для об’єктів, що знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення    
    Для об’єктів промисловості:    
        Для розміщення та експлуатації  основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, деревопереробної промисловості, вторинної сировини; виготовлення меблів та столярної продукції, легкої та іншої промисловості, виробництво продуктів харчування та товарів широкого вжитку    2,0
        Для розміщення , будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії    12
    Об’єкти зв’язку:    
    Об’єкти комерційного використання на землях зв’язку:    
    Для будівництва та обслуговування будівель та споруд телекомунікацій, мобільного, супутникового зв’язку тощо в комерційних цілях;    12
-38-
           8. Податковий період
8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
9. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю
9.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.                                                                         9.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.
11. Контроль
11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється.
            12.Відповідальність                                                                                                                 12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.
Секретар сільської ради                                                                  І.Н.Токов
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

-39-
                                                                                                     Додаток 4                                                                                                                                        
                                                                                      до рішення  Кричильської
                                                                                                   сільської  ради
                                                                                       від 03.07.2015 року № 845         
 
Положення
про особливості справляння єдиного податку
суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.
1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
1.3. Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

Розділ 2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.
 2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
-40-
3) третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;
4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:
2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
2.1.2.2. Фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту.
2.1.2.3. Фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.
2.1.2.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.
2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

-41-
2.1.2.8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;
3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12) послуги з ремонту трикотажних виробів;
13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
-42-
22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;
25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29) послуги з ремонту ювелірних виробів;
30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;
33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;
38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;
39) послуги домашньої прислуги;
40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

2.2. База оподаткування
Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 292 Податкового кодексу України.

2.3. Ставки податку.
2.3.1. Ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються  Кричильською сільською радою для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території Кричильської ради, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць.
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;
2) 4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та

-43-
напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі
 15 відсотків:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;
4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;
2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;
3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
2.3.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8. Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою

-44
переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених у підункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;
5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.
-45-
2.3.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

2.4. Податковий (звітний) період.
2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.    
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.
2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
2.4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

2.4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

-46-
2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо Сарненська міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4. Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1 та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
 У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
 

-47-
 2.5.9. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групи визначено підпунктами 295.9.1 – 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.
 
2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками
єдиного податку
2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.
2.6.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
2.6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.
2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) групи.

2.6.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

-48-
2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті .
2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.
2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:
1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;
2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
2.6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;
2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).
2.6.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

-49-
Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

2.6.10. Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Розділ 3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.
3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.
3.3. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.     
3.3.1. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.
3.3.5. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
3.3.6. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

-50-
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.
3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище,  о ’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.
 3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
 3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника

-51-
єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.
 У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1 та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році або  у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
 3.3.12. Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.
 3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
- податковий номер (для юридичної особи);
- найменування для юридичної особи або прізвище,  ім’я, по батькові для фізичної особи;
- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності;
- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Розділ 4. Відповідальність та контроль.

4.1. Платники єдиного податку, зазначені в Податковому кодексі України та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства, за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

5.Контроль за своєчасністю подання податкової декларації платника єдиного податку, правильністю його обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету здійснює державна податкова інспекція у м. Сарни.

Секретар сільської ради                                                       І.Н.Токов

Рішення № 846 від 04 липня 2015 року "Про встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів"

РІШЕННЯ  
  
 

від 04  липня 2015 року                                                                                 № 846

 
 

«Про встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів»

 
 

Керуючись підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями сільської ради та в інтересах територіальної громади, сільська рада

 
ВИРІШИЛА:
 

1. Встановити з 01 січня 2016 року ставку акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.

 

2. Платниками податку є суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів та сплачують податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларацій акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

 

3. Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 

4. Рекомендувати органу державної фіскальної служби у Сарненському районі при здійсненні контролю за повнотою надходжень акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів керуватись вимогами чинного законодавства України та даним рішенням.

-53-

5.Доручити секретарю сільської ради оприлюднити дане рішення та направити копію цього рішення  до фіскальної служби у Сарненському районі.

 

6.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань бюджету, фінансів та соціального захисту населення

 (Ніколайчук Н.В.). 
 
 
 

Сільський голова                                                 М.Д.Дорожко

Кузьмівка

Рішення № 108 від 12 липня 2016 року "Про встановлення місцевих податків і зборів."

Р І Ш Е Н Н Я
 

від 12 липня2016 року 

108
Про встановлення місцевих
податків і зборів.
 

Керуючись статтями 8, 10, 12 розділу І, розділом ХІІ та главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 24 та 28 частини 1 статті 26 та статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за погодженням з постійними комісіями сільської ради та в інтересах територіальної громади, сільська рада

ВИРІШИЛА:

1. Встановити з 01 січня 2017 року місцеві податки і збори на території Кузьмівської сільської ради та затвердити положення про них згідно з додатками, що додаються:

1.1. місцеві податки:
1.1.1. податок на майно:

1.1.1.1.податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додаток 1);

1.1.1.2. транспортний податок (додаток 2);
1.1.1.3. плата за землю (додаток 3);
1.1.2. єдиний податок (додаток 4);

2. Визнати такими, що втратили чинність з 01 січня 2017 року рішення сільської ради  від 29.01.16 року №48 Про внесення змін до рішення

сільської ради від 26.01.2015  №344«Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»,

від 29.01.16року №49 Про внесення змін до рішення сільської ради від 26.01.2015  №345«Про встановлення податку на майно в частині

транспортного податку», від 29.01.2016 року №50 Про внесення змін до рішення сільської ради від 26.01.2015  №346“Про встановлення податку на майно в частині плати за землю”, від 29.01.2016 року №51«Про внесення змін до рішеннясільської ради від 26.01.2015  №348«Про внесення змін  до рішення Кузьмівської сільської  ради« Про встановлення місцевих податків і зборів», №344 від 26.01.2015 року «Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», №345 від 26.01.2015 року «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку», №348  від 26.01.2015 року«Про внесення змін  до рішення Кузьмівської сільської  ради«Про встановлення місцевих податків і зборів» .

3. Секретарю Кузьмівської сільської ради  забезпечити направлення копії цього рішення до органу державної фіскальної служби у Сарненському районі.

4. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покласти на орган державної фіскальної служби у Сарненському районі.

 
Сільський голова                                    О.І.Тарасюк
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 1
до рішення Кузьмівської сільської ради

від  12 липня  2016 року № 108         

«Про встановлення  місцевих податків і зборів.»
 

Положення про встановлення податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки по Кузьмівській сільській раді.

 

Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території  Кузьмівської сільської ради.

 
1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості розташованих  на території Кузьмівської сільської ради..

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 
2. Об'єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.1.1. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

2.1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2.1.1.2. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.1.1.3. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

 

2.2.Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

 
3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості -                  на 150 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 210 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

4.2. Звільняються від сплати податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

5.Ставка податку
 

5.1. Встановити ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, за 1 кв. метр бази оподаткування в розмірі:

а) 1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів житлової нерухомості;

б) 0 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів нежитлової нерухомості в частині господарських (присадибних) будівель (допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), які використовуються без отримання прибутку;

в) 1,5 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів нежитлової нерухомості, крім господарських (присадибних) будівель (допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), які використовуються без отримання прибутку.»;

 
6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює  календарному року.

 

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення  та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів б) і в) цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

г1)за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 цього положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3.Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

3) права на користування пільгою із сплати податку;

4) розміру ставки податку;
5) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 7.4.Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 

9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується 100 % до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

10. Строки сплати податку

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 
11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється контролюючим органом у відповідності з Податковим кодексом України.

        

12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до сільського бюджету покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України  від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами).

 

Сільський  головаО.І.Тарасюк

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток №2

до рішення Кузьмівської сільської ради

від  12 липня 2016 року №108

«Про встановлення місцевих податків і зборів»

 
Положення

про встановлення транспортного податку

1 Загальні положення

1.1 Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

2 Механізм справляння та порядок сплати

2.1 Платники податку

2.1.1 Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення є об'єктами оподаткування.

2.2 Об’єкт оподаткування

2.2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробкипереключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

 
2.3 База оподаткування

2.3.1 Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення.

2.4 Ставка податку

2.4.1 Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення.

 
 
2.5 Податковий період

2.5.1 Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

2.6 Порядок обчислення та сплати податку

2.6.1 Обчислення суми податку з об'єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

2.6.2 Податкове/податкові  повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3 Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

2.6.4 Платники податку -юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5 У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

2.6.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

    2.6.7. У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

   2.6.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

   2.6.9. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цієї статті є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

  2.6.10. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.».

 
2.7 Порядок сплати податку

2.7.1 Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до бюджету  ради згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8 Строки сплати податку

2.8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

3. Відповідальність платників за сплату податку та контроль за його надходженням до бюджету.

3.1 Платники транспортного податку несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання декларації з транспортного податку до контролюючого органу, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати податку до сільського  бюджету  відповідно до Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

3.2 Контроль за своєчасністю подання декларації з транспортного податку до контролюючого органу, правильність його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснюють  контролюючі органи у відповідності  з Податковим кодексом України.

 
            Сільський голова                          О.І.Тарасюк                                                     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток№3
до рішення Кузьмівської сільської ради від
12.07.2016 року №108

 «Про встановленнямісцевих податків і зборів» .       

 
Положення
про встановлення плати за землю на території Кузьмівської сільської ради
 

Положення про встановлення плати за землю на території Кузьмівської сільської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу Українита є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території  Кузьмівської сільської ради.

Плата за землюобов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

1. Платники земельного податку
1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

1.2. Особливості справляння податку суб»єктами господарювання,які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою3 розділу ХІУ Податкового кодексу України.

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

3. Об'єкти оподаткування.

3.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

 
 
4. База оподаткування.

 Базою оподаткування є:

4.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України;

4.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

5. Ставки земельного податку за земельні ділянки.

5.1. Ставка податку за земельні ділянки,нормативно-грошова оцінка яких проведена  , встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки ( крім земельних ділянок , зазначених у пунктах 5.2-5.16 цього положення);

5.2.Ставка податку за земельні ділянки  сільськогосподарських угідь ( рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження)   встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від їх нормативно-грошової оцінки.

5.3. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб справляється у розмірі 0,03 відсотка  від їх нормативної грошової оцінки.

5.4. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у  розмірі  3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

5.5. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі

5.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 0,25 відсотків від нормативної  грошової оцінки землі.

5.7. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель промисловості, які надані для виробництва алкогольних, слабоалкогольних та прохолоджувальних напоїв, справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.8. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.9. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.10. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування, справляється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.11. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, справляється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

5.12. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я, справляється у  розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.13. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови або земель транспорту, які надані для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

5.14. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ справляється у  розмірі 3 відсотків від їх нормативно грошової оцінки.

5.15. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель зв’язку, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів мобільного, супутникового зв’язку та кабельного телебачення справляється у розмірі 3 відсотків від їх нормативно грошової оцінки.

5.16. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами,  іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.5.1. цього Положеннявід нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

5.17. Ставки земельного податку за земельні ділянки , розташовані за межами населеного пункту, нормативно грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області для всіх категорій земель.

6.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб.

6.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

 

6.2Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

 

6.2.1. Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6.2.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.2.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

6.2.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

6.2.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)- не більш як 0,10 гектара;

6.2.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

6.2.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

6.2.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

6.2.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

6.3. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб.

 
Від сплати податку звільняються:

6.3.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

6.3.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

 

6.4. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

6.4.1. Не сплачується податок за:

6.4.1.1. хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

6.4.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

6.4.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

6.4.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

6.4.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

6.4.1.6. земельні ділянки кладовищ.

6.4.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.

6.4.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

6.5 Додатково до пільг, наданих згідно із статтями 281, 282 Податкового кодексу України, звільнити від сплати земельного податку:

6.5.1. парки комунальної власності;

6.5.2. навчальні заклади сільськогосподарського профілю та професійно-технічні училища;

6.5.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

6.5.4. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

6.5.5. благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків.

6.6. Особливості оподаткування платою за землю.

 

6.6.1. Кузьмівська сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

6.6.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

6.6.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи уразі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування

7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

7.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 283 Податкового кодексу України.

 
8. Орендна плата

8.1.Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

8.2. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

8.3. Об»єктом оподаткування є земельна ділянка , надана в оренду.

8.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

До мінімального розміру орендної плати застосовуються такі коефіцієнти:

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці роздрібну торгівлю – 1,2;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці гуртову торгівлю – 1,3;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю ювелірними виробами з дорогоцінних металів, торгівлю автовелозапчастинами, торгівлю меблями – 1,3;

-          для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами – 2,0;

-         для суб’єкту підприємницької діяльності, який проводить на земельній ділянці торгівлю нафтопродуктами – 3,0.

Розмір орендної плати за земельні ділянки зайняті житловим фондом встановлюється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до пункту 5.1 даного Положення.

8.5. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

8.6. Величина орендної плати змінюється у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки.

 
9. Податковий період

9.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.2.Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування добюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

9.3.Базовий податковий ( звітний ) період починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року ( для новостворених підприємств та організацій , а також у зв»язку з набуттям права власності та\або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

10. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

10.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю

10.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.

11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється  контролюючим органом у відповідністю з Податковим кодексом України.   

12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

Сільський  голова                                                    О.І.Тарасюк

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Додаток 4

до рішення Кузьмівської сільської ради
від 12 липня 2016 року №108

 «Про встановлення місцевих податків і зборів»

 
Положення

про особливості справляння єдиного податку

суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

 
Розділ 1. Загальні положення
 

1.1. Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІVПодаткового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3.Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

 
Розділ 2. Механізм справляння єдиного податку
 
2.1. Платники податку.

2.1.1.Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1.суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігорлотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податковогокодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2.Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3. Фізичні особи - підприємці, якінадаютьворенду земельніділянки,загальнаплощаякихперевищує0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4.Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5.Суб'єкти господарювання,у статутному капіталі яких сукупність часток,щоналежатьюридичнимособам,якінеє платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичноїособи, яканеєплатником єдиного податку.

2.1.2.7.Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8.Суб'єкти господарювання,які на день поданнязаяви прореєстрацію платникомєдиного податку мають податковий борг, крімбезнадійногоподатковогоборгу,щовиниквнаслідокдії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1. суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2. суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

2.1.4.Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 

2.1.5.Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послугизремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонтуелектропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговуванняіремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування тапобутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги,пов'язані з очищенням та прибираннямприміщень за індивідуальним замовленням.

 
2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходівта їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп передбачено статтею 292 Податкового кодексу України.

Об’єктом та базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи передбачено статтею 2921 Податкового кодексу України.

2.3. Ставки податку.

2.3.1.Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи- у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

 

2.3.2.Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території Сарненської міської ради, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць.

1) для першої групи платників єдиного податку -  10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку -  20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

 

2.3.3.Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

 

2.3.4.Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі
15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

 

2.3.5.Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені упункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

2.3.6.У разіздійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 

2.3.7.У разіздійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

 

2.3.8.Ставки, зазначені впідпунктах 2.3.3 – 2.3.5пункту 2.3 розділу 2 цього Положеннязастосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених у підункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення, а також зобов'язані у порядку, встановленому главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

4)ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу України;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

 

2.3.9.Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

 
2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1.Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.  

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

 

2.4.2.Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом,у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

 

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий(звітний)період починається зпершогочисла місяця,в якому відбулася державна реєстрація.

 

2.4.5.Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

 

2.4.6.У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодомвважається період, у якому подано до органу державної податкової службизаяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

 

2.4.7.У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 
2.5.Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
 

2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо Сарненська міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується затакимиставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

 

2.5.2.Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

 

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

2.5.4.Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється замісцем податкової адреси.

 

2.5.5.Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

 

2.5.6.Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

 

2.5.7.Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

 

2.5.8.У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органуна підставі отриманого віддержавного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

 

2.5.9.Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками четвертої групи визначено підпунктами 295.9.1 - 295.9.8 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

 

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками
єдиного податку

2.6.1.Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1.Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2.Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до дооргану державної податкової служби за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

 

2.6.2.Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1пункту 2.5 розділу2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичніособи – підприємці) групи.

 

2.6.3.Платники єдиного податку третьої групиподають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

 

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

 

2.6.5.Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової службиподаткову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положенняабо самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи-підприємці) групи.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьоїгрупи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків(у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5.У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

 

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

 

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

 

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової службиподаткову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

 

2.6.9.Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

 

2.6.10.Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 
Розділ 3. Особливості справляння єдиного податку
 

3.1.Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

 

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

 

3.3.Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.   

3.3.1.Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

3.3.2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

3.3.3. У разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку в органі державної податкової служби зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

3.3.4. У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1  статті 298 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.

3.3.5.Уразі відмови у реєстрації платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

3.3.6.Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

 

3.3.7. До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
 

3.3.8. У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 підпункту 3.3.7 пункту 3.3 розділу 3 цього Положення вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.

 

3.3.9. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

 

3.3.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням органу державної податкової службиу разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

3.3.11. У разі виявлення органом державної податкової службипід час проведення перевірок порушень платником єдиного податкупершої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої группроводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення органом державної податкової служби.

У разі виявлення органом державної податкової служби під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 підпункту 2.1.1та підпункту 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення у податковому (звітному) році абоу попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

3.3.12.Погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II Податкового кодексу України.

3.3.13. З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

 
Розділ 4. Відповідальність та контроль
 

4.1. Платникиєдиного податку, зазначені в Податковому кодексі України та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства, за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

4.2. Контроль за своєчасністю подання податкової декларації платника єдиного податку, правильністю його обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету здійснює контролюючий орган у відповідності з Податковим кодексом України.

 
 
 

Сільський голова О.І.Тарасюк

 
 
 
 
 
 

  

Рішення № 27 від 14грудня 2015 року "Про перейменування вулиць."

Р І Ш Е Н Н Я
 

від 14грудня 2015 року                                    №27

 

Про перейменування вулиць.

 

Відповідно пункту 41 частини1 статті 26, пункту 1 статті 37,   пункту 1 частини першої статті 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України « Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ( нацистського) тоталітарних режимів  в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки»,враховуючи  пропозиції депутатів сесія сільської ради

 

                                            В И Р І Ш И Л А:

1.     Перейменувати вулицю Кузнецова в селі Кузьмівка на вулицю Центральна  .

2.     Секретарю ради Волошиній В.Й.  здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання пункту 1 даного рішення .

3.     Оприлюднити дане рішення на  сайті Сарненської РДА.

4.     Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань аграрної політики, земельних ресурсів, екології, природокористування та розвитку села Кузьмівської сільської ради.

 

Сільський голова        Тарасюк О.І. 

Рішення № 344 від 26 січня 2015 року "Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки "

 
У К Р А Ї Н А
КУЗЬМІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ   РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

( ШОСТЕ СКЛИКАННЯ )

Р І Ш Е Н Н Я
від   26 січня  2015 року                                                   №344 
Про встановлення податку на
майно в частині податку на нерухоме

 майно, відмінне від земельної ділянки

 

Відповідно до пункту 24 частини частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 8,10,12,14 та 266 Податкового кодексу України, пункту 4 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 року №71-УІІІ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», сільська рада

В И Р І Ш И Л А:
 

1.                Встановити з 01 січня 2015 року на території Кузьмівської сільської ради податок на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

2.                Затвердити Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Кузьмівській сільській раді згідно з додатком 1,2 до цього рішення.

 

3.                Вважати таким, що втратило чинність рішення Кузьмівської сільської ради від 16.05.2012 року №123 « Про встановлення місцевих податків та зборів» (зі змінами від 19.11.2013 №257, від 11.06.2014 №303) в частині податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

 

4.      Довести рішення до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції та оприлюднити на офіційному сайті Сарненської районної державної адміністрації .

 5.       Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань з бюджету та фінансів, податків та соціального захисту населення сільської ради .

Сільський голова                                          М.Г.Трофимчук

 
Додаток 1
до рішення Кузьмівської сільської ради

«Про встановлення податку на нерухоме майно,

 відмінне від земельної ділянки по Кузьмівській сільській раді.»

від 26 січня 2015 року № 344         

 

Положення про встановлення податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки по Кузьмівській сільській раді.
 

Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Кузьмівської сільської ради.

 
1. Платники податку

1.1.Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості розташованих  на території Кузьмівської сільської ради..

1.2.Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 
2. Об'єкт оподаткування

2.1.Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.1.1. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

2.1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2.1.1.2. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.1.1.3. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2.1.2. Об'єктинежитловоїнерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесенівідповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловійнерухомостівиділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

2.2.Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

в) гуртожитки;

г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

д) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

е) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

є) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

ж) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

 
3. База оподаткування

3.1.Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2.База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3.База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 
 
 
 

4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості -                  на 150 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 210 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

4.2. Звільняються від сплати податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

5/Ставка податку
 

5.1.Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за 1 кв.метр бази оподаткування у розмірах:

а) для фізичних осіб :

 - 0,1 відсотка  від розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, - для об’єктів житлової нерухомості;

- 0 відсотка   від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування,-дляоб»єктів нежитлової нерухомості

 
б) для юридичних осіб:

-  0,2 відсотка  від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, - для об»єктів житлової  нерухомості.

- 0,2 відсотка   від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, - для об»єктів нежитлової нерухомості.

 
6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює  календарному року.

 

7. Порядок обчислення суми податку

7.1.Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 цього положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3.Платникиподаткумають право звернутися з письмовоюзаявою до контролюючого органу за місцемпроживання (реєстрації) для проведеннязвіркиданихщодо:

1) об’єктівжитлової та/абонежитловоїнерухомості, в тому числіїхчасток, щоперебувають у власностіплатникаподатку;

2) розмірузагальноїплощіоб’єктівжитлової та/абонежитловоїнерухомості, щоперебувають у власностіплатникаподатку;

3) права на користуванняпільгоюізсплатиподатку;

4) розміру ставки податку;
5) нарахованоїсумиподатку.

У разівиявленнярозбіжностейміжданимиконтролюючихорганів та даними, підтвердженимиплатникомподатку на підставіоригіналіввідповіднихдокументів, зокремадокументів на право власності, контролюючий орган за місцемпроживання (реєстрації) платникаподатку проводить перерахуноксумиподатку і надсилає (вручає) йомуновеподатковеповідомлення-рішення. Попереднєподатковеповідомлення-рішеннявважаєтьсяскасованим (відкликаним).

 7.4.Органидержавноїреєстрації прав на нерухомемайно, а такожоргани, щоздійснюють реєстрацію місцяпроживанняфізичнихосіб, зобов’язаніщоквартально у 15-денний строк післязакінченняподаткового (звітного) кварталу подаватиконтролюючим органам відомості, необхідні для розрахункуподатку, за місцемрозташування такого об’єктанерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеномуКабінетомМіністрівУкраїни.

7.5.Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

8.1.У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2.Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 

 
9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується 100 % до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

 
10. Строки сплати податку

10.1.Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 
11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністюсплатиподатку на нерухомемайно, відмінневідземельноїділянки, здійснюєтьсяконтролюючим органом.

        

12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до сільського бюджету покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами).

 

Сільський голова                                                          М.Г.Трофимчук

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток 2
до рішення Кузьмівської сільської ради
«Про встановлення податку на

 нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

по Кузьмівській сільській раді».
Від 26 січня 2015 року №344
 
 
 
 
 
П Е Р Е Л І К

 релігійних організацій , які розташовані на території Кузьмівської сільської ради та звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 
 
 
 

1.     Свято-Успенська церква села Кузьмівка.

 

2.     Релігійна громада християн віри Євангелівської.

 
 
 
 
 
 
 

Сільський голова                                                  М.Г.Трофимчук

 
 
 
 
 
 
 
 

Рішення № 345 від 26 січня 2015 року "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку."

Р І Ш Е Н Н Я

 

від 26 січня 2015 року                                            №345

 

Про встановлення податку на майно

 в частині транспортного податку.

      Керуючись Законом України від 21.05.1997 №280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 265,267 Податкового кодексу України, на підставі Закону України від 28.12.2014 №71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», сільська рада

 В И Р І Ш И Л А :

     1. Встановити з 01 січня 2015 року на території  Кузьмівської сільської ради податок на майнов частинітранспортногоподатку.

     2. ЗатвердитиПоложення про податок на майно в частині транспортного податку згідно з додатком до цього рішення.

       3.Довести рішення до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції та оприлюднити на офіційному сайті Сарненської районної державної адміністрації .

       4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань з бюджету та фінансів, податків та соціального захисту населення сільської ради .                                                                         

Сільський    голова                               М.Г.Трофимчук
 
 
 
 
 
Додаток

до рішення Кузьмівської сільської ради

«Про встановлення податку на майно

в частині транспортного податку

від 26 січня 2015 року №345
Положення

про податок на майно в частині транспортного податку

 
1 Загальні положення

1.1 Транспортний податок встановлюється згідно з Податковим кодексом України (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIIІ).

2 Механізмсправляння та порядок сплати

 
2.1 Платники податку

2.1.1 Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення є об'єктами оподаткування.

2.2 Об’єкт оподаткування

2.2.1 Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.

2.3 База оподаткування

2.3.1 Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення.

2.4 Ставка податку

2.4.1 Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього Положення.

2.5 Податковий період
2.5.1 Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
2.6 Порядок обчислення та сплатиподатку

2.6.1 Обчисленнясумиподатку з об'єкта/об’єктівоподаткуванняфізичнихосібздійснюєтьсяконтролюючим органом за місцемреєстраціїплатникаподатку.

2.6.2 Податкове/податковіповідомлення-рішення про сплатусуми/сумподатку та відповідніплатіжніреквізитинадсилаються (вручаються) платникуподаткуконтролюючим органом за місцемйогореєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодооб'єктівоподаткування, придбанихпротягом року, податоксплачуєтьсяфізичною особою-платникомпочинаючи з місяця, в якомувиникло право власності на такийоб'єкт. Контролюючий орган надсилаєподатковеповідомлення-рішення новому власникупісляотриманняінформації про перехід права власності.

Нарахуванняподатку та надсилання (вручення) податковихповідомлень-рішень про сплатуподаткуфізичним особам - нерезидентам здійснюютьконтролюючіоргани за місцемреєстраціїоб’єктівоподаткування, щоперебувають у власності таких нерезидентів.

2.6.3 Органивнутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцемреєстраціїоб'єктаоподаткуваннявідомості, необхідні для розрахункуподатку.

З 1 квітня 2015 року органивнутрішніх справ зобов'язаніщомісячно у 10-денний строк післязакінчення календарного місяцяподаватиконтролюючим органам відомості, необхідні для розрахункуподатку, за місцемреєстраціїоб'єктаоподаткування станом на перше число відповідногомісяця.

Форма подачіінформаціївстановлюєтьсяцентральним органом виконавчоївлади, щозабезпечуєформуваннядержавноїподатковоїполітики.

2.6.4 Платникиподатку-юридичні особи самостійнообчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подаютьконтролюючому органу за місцемреєстраціїоб’єктаоподаткуваннядекларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 Податкового кодексу України, з розбивкоюрічноїсумирівнимичастками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

2.6.5 Уразі переходу права власності на об'єктоподаткуваннявід одного власника до іншогопротягомзвітного року податокобчислюєтьсяпопереднімвласником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якомувінвтратив право власності на зазначенийоб'єктоподаткування, а новимвласником – починаючи з місяця, в якомувіннабув право власності на цейоб'єкт.

Контролюючий орган надсилаєподатковеповідомлення-рішення новому власникупісляотриманняінформації про перехід права власності.

2.6.6. За об'єктиоподаткування, придбаніпротягом року, податоксплачуєтьсяпропорційнокількостімісяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.  

2.7 Порядок сплатиподатку

2.7.1 Податоксплачується за місцемреєстраціїоб’єктівоподаткування і зараховуєтьсядобюджетумістазгідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8 Строки сплатиподатку

2.8.1. Транспортнийподатоксплачується:

а) фізичними особами -протягом 60 днів з дня врученняподатковогоповідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

3 Відповідальність платників за сплату податку та контроль за його надходженням до бюджету.

3.1 Платникитранспортногоподаткунесутьвідповідальність за неподання, несвоєчаснеподаннядекларації з транспортного податку до контролюючого органу, правильністьобчислення, повноту і своєчасністьсплатиподатку до сільського  бюджету відповідно до Податкового кодексу України (іззмінами та доповненнями).

3.2 Контроль за своєчасністюподаннядекларації з транспортногоподатку до контролюючого органу, правильністьйогообчислення, повноту і своєчасністьсплати до бюджету здійснюютьдержавніподатковіінспекціїрайону.

 Сільський голова                             М.Г.Трофимчук                                                     
 
 
 
 
 
 
 

Рішення № 346 від 26 січня 2015 року "Про встановлення податку на майно в частиніплати за землю"

 
 
 

                                           У К Р А Ї Н А

КУЗЬМІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ   РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

( ШОСТЕ СКЛИКАННЯ )
Р І Ш Е Н Н Я
від 26    січня  2015 року                                                   №346 
Про встановлення податку
на майно в частиніплати за землю.
 

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні»,статті 8, пункту 10.2 статті 10 та статтей 269-289 Податкового кодексу України , Земельного кодексу України, пункту 4 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 р №71-УІІІ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», , сільська рада

ВИРІШИЛА:

1. Встановити з 01 січня 2015 року на території Кузьмівської сільської ради податок на майно в частині плати за землю.

2. Затвердити Положення про плату за землю на території Кузьмівської сільської ради згідно з додатком до даного рішення.

3. Зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок, в частині розміру орендної плати за землю, розглядати індивідуально і здійснювати за згодою сторін.

          4.Довести рішення до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції та оприлюднити на офіційному сайті Сарненської районної державної адміністрації .

         5.Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань аграрної політики, земельних ресурсів, екології, природокористування та розвитку села сільської ради .

Сільський голова                                    М.Г.Трофимчук

 
Додаток

до рішення Кузьмівської сільської ради «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» від26 січня 2015 р. № 346

 
Положення
про встановлення плати за землю на території Кузьмівської сільської ради
 

Положення про встановлення плати за землю на території Кузьмівської сільської ради(далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу Українита є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Кузьмівської сільської ради.

Плата за землюобов’язковийплатіж у складіподатку на майно, щосправляється у формі земельного податку та орендної плати за земельніділянкидержавної і комунальноївласності;

1. Платники земельного податку
1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Платники орендної плати

2.1. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

2. Об'єкти оподаткування.

2.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки надані в оренду.

3. База оподаткування.

3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок .

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки.

4.1. Ставка податку за земельні ділянки,нормативно-грошова оцінка яких проведена, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки ( крім земельних ділянок , зазначених у пунктах 4.3-4.16 цього положення);

4.2.Ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь ( рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження)   встановлюється у розмірі 0,1 відсотка від їх нормативно-грошової оцінки.

4.3. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб справляється у розмірі 0,03 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.4. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у  розмірі  3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

4.5. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі 3,0 відсотків від нормативної грошової оцінки землі із застосуванням таких коефіцієнтів:

4.5.1. міжнародного значення - 7,5;
4.5.2. загальнодержавного значення - 3,75;
4.5.3. місцевого значення - 1,5.

4.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.7. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель промисловості, які надані для виробництва алкогольних, слабоалкогольних та прохолоджувальних напоїв, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.8. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель транспорту, які надані для автотехобслуговування та ремонту автомобілів, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.9. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.10. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів харчування, справляється у розмірі 1,5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

4.11. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, справляється у розмірі 1,0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.12. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров’я, справляється у подвійному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.13. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови або земель транспорту, які надані для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту справляється у трьохкратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.14. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель громадської забудови, які надані для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ справляється у трьохкратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.15. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель зв’язку, які надані для будівництва та обслуговування об’єктів мобільного, супутникового зв’язку та кабельного телебачення справляється у трьохкратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.16. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.4.1. цього Положеннявід нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

5.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

5.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України.

5.2 Додатково до пільг , наданих згідно із статтею 281-282 Податкового кодексу України, звільнити від сплати земельного податку до бюджету сільської ради :

а) органи місцевого самоврядування , які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

б) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров»я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

6. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

6.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 283 Податкового кодексу України.

7. Орендна плата

7.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

7.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці:

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території Кузьмівської сільської ради

 
п/п
Функціональневикористання землі
Розмір відсотків
 

Для об’єктів, що знаходяться на землях житлової та громадської забудови:

 
1.
Об’єкти житлової забудови:

-         для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-         для колективного житлового будівництва;

-         для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання;

-         для будівництва індивідуальних гаражів;

-         для колективного гаражного будівництва;

-         для іншої житлової забудови

3,0
2.

Об’єкти громадської забудови:

 
2.1.
Об’єкти громадського призначення:
 
 

-         для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування;

-         для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та науки;

-         для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я, та соціальної допомоги;

-         для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій;

-         для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування;

-         для будівництва та обслуговування закладів громадського харчування;

-         для будівництва та обслуговування об’єктів у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту;

-         для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів громадського призначення;

-         для будівництва та обслуговування складських приміщень об’єктів громадського призначення для зберігання майна в некомерційних цілях;

-         для інших об’єктів громадського призначення.

3,0
2.2.
Об’єкти комерційного використання:
 
 
Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі:
 
2.2.1

-         магазини для роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами;

4,0
2.2.2

-         торгівля поліграфічною продукцією, печатною продукцією засобів масової інформації (газети, журнали тощо);

3,0
2.2.3

-         торгівля ювелірними виробами із дорогоцінних металів;

5,0
2.2.4

-         торгівля із тимчасових споруд;

12,0
2.2.5

-         складське господарство для оптової та роздрібної торгівлі та зберігання майна, продукції для її здійснення; надання послуг по зберіганню продукції та майна;

3,0
2.2.6

-         приватні аптеки;

4,0
2.2.7

-         торгівля чорними та кольоровими металами, вторинною сировиною.

3,0
 

Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування:

 
2.2.8

-         туристичні агентства, бюро подорожей;

3,0
2.2.9

-         готелі;

4,0
2.2.10

-         ресторани, кафе, бари, нічні клуби;

6,0
2.2.11

-         їдальні;

3,0
2.2.12

-         літні майданчики.

8,0
 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування та надання різних послуг:

 
2.2.13

-         пошиття та ремонт одягу, взуття, хімчистка, пральні, ремонт побутової техніки, тощо;

3,0
2.2.14

-         ремонт та виготовлення ювелірних виробів;

5,0
2.2.15

-         фотоательє, фотосалони, фотостудії;

4,0
2.2.16

-         салони молодят, салони краси;

4,0
2.2.17

-         ломбарди, інтернет-кафе;

6,0
2.2.18

-         дрібний ремонт взуття, одягу та годинників;

3,0
2.2.19

-         лазні, сауни;

7,0
2.2.20

-         бюро обрядових послуг;

5,0
2.2.21

-         офіси та адміністративні приміщення для надання всіх видів юридичних, та інформаційних послуг, в тому числі експертних та страхових; для здійснення бухгалтерського обліку, оподаткування, аудиту, операцій з нерухомістю, рекламою тощо (нотаріальні, адвокатські контори, контори юридичної консультації, страхові компанії, рекламні агентства, приватні проектно-вишукувальні роботи тощо);

4,0
2.2.22

-         автотехобслуговування та ремонт автомобілів;

4,0
2.2.23

-         платні автостоянки;

4,0
2.2.24

-         приватні лікувальні, оздоровчі заклади;

3,0
2.2.25

-         приватні фітнес клуби, тренажерні зали, інші спортивні зали.

3,0
2.2.26
Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ
8,0
2.2.27

Для будівництва та обслуговування будівель приватних закладів, споруд освіти та науки, культурно-просвітницького обслуговування;

4,0
2.2.28
Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури;
3,0
2.2.29

Для будівництва та обслуговування будівель приватних видавництв газет, журналів тощо;

4,0
2.2.30
Для інших об’єктів комерційного використання.
4,0
 

Для об’єктів, що знаходяться на землях промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

 
3.

Для об’єктів промисловості:

 
3.1.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами;

3,0
3.2.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствам переробної, машинобудівної, хімічної, деревопереробної промисловості, металургії та оброблення металу, переробки та утилізації чорних та кольорових металів, вторинної сировини; виготовлення меблів та столярної продукції, легкої, поліграфічної та іншої промисловості, виробництво продуктів харчування та товарів широкого вжитку, в т.ч:

3,0
3.2.1

-         виробництво алкогольних, слабоалкогольних та прохолоджувальних напоїв;

5,0
3.3.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств;

3,0
3.4.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води);

3,0
3.5.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд , призначених для автотехобслуговування та ремонту автомобілів об’єктів промисловості

3,0
3.6.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень об’єктів промисловості для зберігання майна в некомерційних цілях;

3,0
3.7.

Для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів промисловості;

3,0
3.8.
Для інших об’єктів промисловості
3,0
3.9.
Об’єкти комерційного використання на землях промисловості:
3
3.9.1

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд , призначених для автотехобслуговування та ремонту автомобілів в комерційних цілях;

4,0
3.9.2

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд пунктів прийому та торгівлі брухту чорних та кольорових металів, вторинної сировини;

3,0
3.9.3

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень для комерційного використання;

3,0
3.9.4

Для будівництва та обслуговування офісів та адміністративних приміщень об’єктів комерційного використання.

4,0
3.9.5
Для інших об’єктів комерційного використання
3,0
4
Об’єкти транспорту:
 
4.1.

Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного, автомобільного, трубопровідного, повітряного транспорту, міського електротранспорту;

3,0
4.2.

Для розміщення та експлуатації автостоянок громадського призначення, кооперативних автостоянок для зберігання особистих транспортних засобів громадян та автостоянок підприємств в некомерційних цілях;

3,0
4.3.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень об’єктів транспорту для зберігання майна в некомерційних цілях;

3,0
4.4.

Для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів транспорту;

3,0
4.5.

Для інших об’єктів транспорту

3,0
4.6.
Об’єкти комерційного використання на землях транспорту:
 
4.6.1

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд , призначених для автотехобслуговування та ремонту автомобілів в комерційних цілях;

4,0
4.6.2

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд для торгівлі нафтопродуктами, скрапленим та стислим газом для автотранспорту;

10,0
4.6.3

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень для комерційного використання;

3,0
4.6.4

Для будівництва та обслуговування офісів та адміністративних приміщень об’єктів комерційного використання;

4,0
4.6.5

Для інших об’єктів комерційного використання.

4,0
5.
Об’єкти зв’язку:
 
5.1.

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд телекомунікацій, мобільного, супутникового зв’язку тощо в некомерційних цілях;

3,0
5.2.

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень об’єктів зв’язку для зберігання майна в некомерційних цілях;

3,0
5.3.

Для будівництва та обслуговування адміністративних приміщень об’єктів зв’язку;

3,0
5.4.

Для інших об’єктів зв’язку.

3,0
5.5.

Об’єкти комерційного використання на землях зв’язку:

 
5.5.1

Для будівництва та обслуговування будівель та споруд телекомунікацій, мобільного, супутникового зв’язку тощо в комерційних цілях;

12,0
5.5.2

Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних складських приміщень для комерційного використання;

3,0
5.5.3

Для будівництва та обслуговування офісів та адміністративних приміщень комерційного використання;

4,0
5.5.4

Для інших об’єктів комерційного використання.

4,0
6.
Об’єкти енергетики:
3,0
7.

Для об’єктів іншого призначення

3,0
8.

Для об’єктів, що знаходяться на землях інших цільових призначень:

-         для ведення особистого селянського господарства, індивідуального та колективного садівництва та городництва, сінокосіння та випасання худоби тощо;

-          

 
 

7.3. Орендна плата за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі 4,0 відсотків від нормативної грошової оцінки землі із застосуванням таких коефіцієнтів:

7.3.1. міжнародного значення - 7,5;
7.3.2. загальнодержавного значення - 3,75;
7.3.3. місцевого значення - 1,5.

7.4. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

8. Податковий період

8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

9.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю

9.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 Податкового кодексу України.

10. Контроль

10.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється Сарненською державною податковою інспекцією.    

 
 
11. Відповідальність

11.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до сільського бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

 
 
 
Сільський голова                                                               М.Г.Трофимчук
 
 
 
 
 
 

Рішення № 347 від 26 січня 2015 року "Про встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів"

Р І Ш Е Н Н Я

від  26   січня  2015 року                                                   № 347

Про встановлення ставки акцизного
податку з реалізації суб’єктами
господарювання роздрібної торгівлі
підакцизних товарів
 

      У зв’язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 р №71-УІІІ«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в частині встановлення ставки акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  сільська рада

                        В И Р І Ш И Л А :

1. Встановити ставку акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та ін..)

 у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків.

 

2. Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларацій акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

 

3. Особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, сплачують податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

4. Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за місячний податковий період.

 

6. Рішення набирає чинності з 01 січня 2015 року.

 

          7.Довести рішення до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції та оприлюднити на офіційному сайті Сарненської районної державної адміністрації .

         8.Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань з бюджету та фінансів, податків та соціального захисту населення сільської ради .

 

Сільський голова                                    М.Г.Трофимчук

Рішення № 48 від 29 січня 2016 року "Про внесення змін до рішення сільської ради від 26.01.2015 №344 «Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»"

Р І Ш Е Н Н Я
 
 

від  29  січня  2016  року                                                   №48 

 
Про внесення змін до рішення
сільської ради від 26.01.2015  №344
«Про встановлення податку на майно в частині
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
 
 

Керуючись Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 – VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», відповідно до пунктів 24 та 28 частини 1 статті 26 та статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,за погодженням з постійними комісіями сільської ради та в інтересах територіальної громади, сільська рада

 
ВИРІШИЛА:

         I. Внести до рішення сільської ради від 26 січня 2015 року № 344 «Про встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.» такі зміни:

         1. В додатку 1 «Положення про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  по Кузьмівській сільській раді»:

         1.1. підпункт 5.1 пункту 5 викласти в такій редакції:

«5.1. Встановити ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, за 1 кв. метр бази оподаткування в розмірі:

а) 1 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів житлової нерухомості;

б) 0 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів нежитлової нерухомості в частині господарських (присадибних) будівель (допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), які використовуються без отримання прибутку;

в) 1,5 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року – для об’єктів нежитлової нерухомості, крім господарських (присадибних) будівель (допоміжних (нежитлових) приміщень, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), які використовуються без отримання прибутку.»;

 
1.2. у підпункті 7.1 пункту 7:

- у підпунктах «а», «б», «в» слова «та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення)» виключити;

- у підпункті «г» слова і цифри «підпунктів 2 і 3» замінити словами «підпунктів «б» і «в»;

- доповнити підпунктом «ґ» такого змісту:

«ґ) за наявності у власностіплатникаподаткуоб’єкта (об’єктів) житловоїнерухомості, у тому числійогочастки, щоперебуває у власностіфізичноїчиюридичної особи - платникаподатку, загальнаплощаякогоперевищує 300 квадратнихметрів (для квартири) та/або 500 квадратнихметрів (для будинку), сума податку, розрахованавідповідно до підпунктів "а"-"г" цьогопідпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожентакийоб’єктжитловоїнерухомості (йогочастку).».

 

       2. Дане рішення набуває чинності з дня його прийняття та застосовується з 01 січня 2016 року.

      3. Секретарю  ради Волошиній В.Й. забезпечити направлення  копії цього рішення до органу державної фіскальної служби у Сарненському районі.

      4. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покласти на орган Державної фіскальної служби в Сарненському районі.

 
 

    Сільський голова                                     О.І.Тарасюк 

Рішення № 50 від 29 січня 2016 року "Про внесення змін до рішення сільської ради від 26.01.2015 №346 “Про встановлення податку на майно в частиніплати за землю”."

Р І Ш Е Н Н Я
 
 

від 29  січня  2016  року                                                   №50 

 
Про внесення змін до рішення
сільської ради від 26.01.2015  №346

“Про встановлення податку на майно

в частиніплати за землю”.
 
 

Керуючись Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 – VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», відповідно до пунктів 24 та 28 частини 1 статті 26 та статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,за погодженням з постійними комісіями сільської ради та в інтересах територіальної громади, сільська рада

 
ВИРІШИЛА:

1.Внести з 01 січня 2016 року зміни до рішення сільської ради від 26.01.2015 року №346 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» та затвердити Положення про встановлення плати за землю на території Кузьмівської сільської ради згідно з додатком до даного рішення.

2.Визнати таким , що втратило чинність рішення сільської ради від 20.10.2015 року №384 « Про внесення змін до рішення сільської ради від 26.01.2015 року №346 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю» з 01 січня 2016 року.

3. Дане рішення набуває чинності з дня його прийняття та застосовується з 01 січня 2016 року.

3. Секретарю  ради Волошиній В.Й. забезпечити направлення  копії цього рішення до органу державної фіскальної служби у Сарненському районі.

4. Контроль за сплатою місцевих податків і зборів покласти на орган Державної фіскальної служби в Сарненс