Євро інтеграція

 

2017 року минає 20 років Хартії про особливе партнерство України і НАТО

 Хартія 

              про особливе партнерство між Україною
          та Організацією Північно-Атлантичного договору
 

     Дата підписання:       09.07.1997

     Дата набуття чинності: 09.07.1997

         I. Розбудова розширених та поглиблених відносин
                       між Україною та НАТО

     1.  Україна  та  Організація  Північно-Атлантичного  договору
(НАТО) і її держави-члени, що іменуються надалі Україна та НАТО,

     - базуючись на політичному зобов'язанні на найвищому рівні;

     - визнаючи   фундаментальні  зміни  у  середовищі  безпеки  в
Європі, які нерозривно пов'язали безпеку кожної держави до безпеки
всіх  інших,  сповнені  рішучості  підсилити  взаємну  довіру   та
співробітництво, з метою  зміцнення  безпеки  і  стабільності,  та
співпрацювати  у  розбудові  стабільної,  мирної  та   неподільної
Європи;

     - підкреслюючи глибоку трансформацію  НАТО,  що  відбулася  з
кінця  "холодної  війни",  та  її  триваючу  адаптацію  до  реалій
євроатлантичної безпеки, що змінюються, включаючи підтримку  з  її
боку, в  кожному  конкретному  випадку,  нових  завдань  в  галузі
миротворчих операцій, здійснюваних за повноваженнями Ради  Безпеки
ООН або за відповідальністю ОБСЄ;

     - вітаючи   прогрес,  досягнутий  Україною,  та  очікуючи  на
подальші кроки  з  метою  розвитку  її  демократичних  інституцій,
реалізації радикальних економічних реформ,  та з метою поглиблення
процесу інтеграції до всієї низки європейських та  євроатлантичних
структур;

     - відзначаючи  позитивну  роль  НАТО  у  підтриманні  миру  і
стабільності   в   Європі   та   у   сприянні    більшій    довірі
транспарентності  у   євроатлантичному   регіоні,   а   також   її
відкритість   для   співробітництва    з    новими    демократіями
Центрально-Східної Європи, невід'ємною частиною якої є Україна;

     - будучи   переконаними,   що   незалежна,   демократична  та
стабільна  Україна  є  одним  з  ключових  факторів   забезпечення
стабільності  в  Центрально-Східній  Європі  та  на  континенті  в
цілому;

     - беручи до уваги важливість міцних та  сталих  відносин  між
Україною  та  НАТО  та  визнаючи  значний  прогрес,  досягнутий  в
різнобічних  сферах  діяльності  з  метою   розвитку   розширених,
поглиблених і тісніших відносин між Україною та НАТО  на  засадах,
створених Спільною Заявою для преси від 14 вересня 1995 р.;

     - бажаючи  і  надалі  розширювати  та  інтенсифікувати   своє
співробітництво   в  рамках  Ради  Євро-Атлантичного  партнерства,
включаючи розширену  та  поглиблену  програму  Партнерства  заради
миру;

     - вітаючи  їхнє  практичне  співробітництво  в   рамках   Сил
втілення  (Стабілізаційних  сил)  та інших миротворчих операцій на
території колишньої Югославії;

     - поділяючи погляд, що відкритість Альянсу для нових  членів,
у відповідності до Статті 10 Вашингтонського Договору,  спрямована
на зміцнення стабільності в Європі та безпеки всіх держав в Європі
без відновлення ліній розподілу беруть на  себе  зобов'язання,  на
основі цієї  Хартії,  у  подальшому  розширити  та  посилити  своє
співробітництво та розвивати особливе  та  ефективне  партнерство,
яке  сприятиме  забезпеченню  більшої  стабільності  та   спільних
демократичних цінностей в Центрально-Східній Європі.

           II. Принципи розвитку відносин між Україною
                             та НАТО

     2. Україна та НАТО базуватимуть свої відносини  на  принципах
та зобов'язаннях, згідно  з  міжнародним  правом  та  міжнародними
механізмами,  включаючи  Статут  ООН,  Хельсінкський Заключний акт
( 994_055 ) та наступні документи ОБСЄ. Відповідно, Україна і НАТО
підтверджують свої зобов'язання:

     - визнавати,  що  безпека  всіх  держав  у  регіоні  ОБСЄ   є
неподільною,  що  жодна  країна  не  може будувати свою безпеку за
рахунок  безпеки  іншої  країни,  та  що  жодна  країна  не   може
розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу;

     - утримуватися від загрози силою або використання сили  проти
будь-якої  держави  будь-яким  чином,  не  сумісним  з  принципами
Статуту ООН або Хельсінкського Заключного  акта,  якими  керуються
країни-учасниці;

     - визнавати невід'ємне право всіх держав  вільно  обирати  та
застосовувати власні засоби забезпечення безпеки,  а  також  право
свободи вибору  або  зміни  своїх  засобів  забезпечення  безпеки,
включаючи союзницькі договори, по мірі їх еволюції;

     - поважати суверенітет, територіальну цілісність та політичну
незалежність всіх інших держав, непорушність кордонів та  розвиток
добросусідських відносин;

     - визнавати   верховенство   права,   зміцнювати  демократію,
політичний плюралізм та ринкову економіку;

     - визнавати права  людини  та  права  осіб,  що  належать  до
національних меншин;

     - запобігати   конфліктам  та  врегульовувати  спори  мирними
засобами у відповідності до принципів ООН та ОБСЄ.

     3. Україна підтверджує свою рішучість продовжувати  військову
реформу,  зміцнювати  демократичний  та  цивільний  контроль   над
збройними   силами   та   підвищувати   їхню   оперативно-технічну
сумісність зі  збройними  силами  НАТО  та  країн-партнерів.  НАТО
підтверджує свою підтримку зусиллям України у цих галузях.

     4. Україна вітає триваючу активну адаптацію  НАТО  до  реалій
євроатлантичної  безпеки, що змінюються, та її роль у співпраці  з
іншими міжнародними організаціями, такими  як  ОБСЄ,  Європейський
Союз, Рада Європи і Західноєвропейський Союз, у сприянні зміцненню
євроатлантичної безпеки та покращенню загального клімату довіри  в
Європі.

          III. Сфери консультацій та/або співробітництва
                       між Україною та НАТО

     5. Підтверджуючи спільну мету у застосуванні широкого спектру
питань  для  консультацій  та  співробітництва,  Україна  та  НАТО
зобов'язуються розвивати та зміцнювати  свої  консультації  та/або
співробітництво у  сферах,  наведених  нижче.  В  цьому  контексті
Україна та  НАТО  підтверджують  своє  зобов'язання  повною  мірою
розвивати РЄАП та розширену і поглиблену ПЗМ.  Це  включає  участь
України в операціях,  включаючи  миротворчі  операції,  в  кожному
конкретному випадку, за повноваженнями Ради Безпеки  ООН,  або  за
відповідальністю ОБСЄ, а також у разі залучення до таких  операцій
Об'єднаних загальновійськових тактичних сил (ОЗТС), участь  у  них
України на початковому етапі, що в кожному конкретному  випадку  є
предметом рішень Північно-Атлантичної Ради щодо окремих операцій.

     6. Консультації між Україною та НАТО стосуватимуться  питань,
які становлять спільний інтерес, зокрема:

     - політичних питань та питань, що стосуються безпеки, зокрема
розвитку  євроатлантичної  безпеки  та   стабільності,   включаючи
безпеку України;

     - запобігання  конфліктам,  управління  кризами,  підтримання
миру,  врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, беручи до
уваги роль ООН та ОБСЄ у цій галузі;

     - політичних та оборонних аспектів  нерозповсюдження  ядерної
біологічної та хімічної зброї;

     - контролю над озброєннями та роззброєння, включаючи питання,
що  стосуються  Договору  про  звичайні  збройні  сили  в   Європі
(Договору  про  ЗЗСЄ),  Договору  про  відкрите  небо  та  заходів
зміцнення довіри і безпеки за Віденським Документом 1994 р.;

     - експорту озброєнь та передачі супутніх технологій;

     - боротьби з контрабандою наркотиків та тероризмом.

     7. Сфери консультацій  та  співробітництва,  зокрема,  шляхом
спільних  семінарів,  спільних  робочих  груп  та  інших   програм
співробітництва, включатимуть широке коло тем, таких як:

     - цивільне планування на  випадок  надзвичайних  ситуацій  та
катастроф;

     - цивільно-військові відносини та демократичний контроль  над
збройними силами, а також військова реформа в Україні;

     - оборонне планування,  бюджет,  політичні  питання,  питання
стратегії та концепції національної безпеки;

     - оборонна  конверсія;

     - військове  співробітництво   між   Україною   та   НАТО   і
взаємосумісність;

     - економічні аспекти безпеки;

     - науково-технологічні питання;

     - аспекти безпеки у сфері довкілля, включаючи ядерну безпеку;

     - дослідження і розробки з питань використання космічного  та
повітряного  простору,  через  Дорадчу   Групу   з   аерокосмічних
досліджень та розвитку (ДГАДР).

     8. Окрім того,  Україна  та  НАТО  якомога  ширше  пророблять
можливості співробітництва у наступних сферах:

     - у сфері озброєнь (поза межами діалогу в рамках  Конференції
керівників національних   органів   держав-членів  НАТО  у  галузі
озброєнь);

     - військова підготовка, в тому  числі  проведення  навчань  в
рамках  ПЗМ  на  території  України  і  сприяння   з   боку   НАТО
українсько-польському миротворчому батальйону;

     - сприяння співробітництву у галузі оборони між  Україною  та
її сусідами.

     9. До цього можуть бути додані  інші  сфери  консультацій  та
співробітництва за обопільною  домовленістю  на  основі  надбаного
досвіду.

     10. Враховуючи   важливість   інформаційної   діяльності  для
покращення обопільної обізнаності  та  розуміння,  НАТО  заснувала
Центр  інформації  та  документації в Україні.  Українська сторона
забезпечить повну підтримку діяльності Центру  у  відповідності  з
Меморандумом  про  взаєморозуміння  між  урядом  України  та НАТО,
підписаним у Києві 7 травня 1997 р.

             IV. Практичні механізми для консультацій
             та співробітництва між Україною та НАТО

     11. Консультації та співробітництво, як це  визначено  в  цій
Хартії, будуть втілюватися через:

     - зустрічі між Україною та НАТО на рівні Північно-Атлантичної
Ради з періодичністю, яка буде визначена за взаємним погодженням;

     - зустрічі між Україною та  НАТО  з  відповідними  комітетами
НАТО за взаємним погодженням;

     - взаємні візити високого рівня;

     - механізми      військового    співробітництва,    включаючи
періодичні зустрічі з найвищими військовими керівниками країн НАТО
та заходи в рамках розширеної та поглибленої програми  Партнерство
заради миру;

     - військова місія зв'язку України буде заснована  як  частина
місії України при НАТО в Брюсселі. НАТО зберігає  за  собою  право
відповідно заснувати військову місію зв'язку НАТО в Києві.

     Зустрічі, зазвичай, відбуватимуться у  штаб-квартирі  НАТО  у
Брюсселі. За виключних  обставин  вони  можуть  бути  проведені  у
будь-якому іншому місці, включаючи Україну,  за  взаємною  згодою.
Зустрічі,  як  правило,  відбуватимуться  на  основі   погодженого
графіка.

     12. Україна та НАТО розглядають свої відносини як  динамічний
процес, що розвивається. Для забезпечення якнайповнішого  розвитку
своїх    відносин    та    втілення    положень    цієї    Хартії,
Північноатлантична Рада періодично зустрічатиметься з Україною, як
правило, не рідше двох разів на рік, як Комісія  Україна  -  НАТО.
Комісія  Україна  -  НАТО  не  буде  повторювати   функції   інших
механізмів, згаданих у цій Хартії, а натомість  збиратиметься  для
загальної оцінки  стану  розвитку  відносин,  огляду  за  процесом
планування та  розробки  пропозицій  щодо  шляхів  покращення  або
подальшого розвитку співробітництва між Україною та НАТО.

     13. Україна  і  НАТО  заохочуватимуть  розширений  діалог  та
співробітництво  між  Верховною   Радою   та   Північноатлантичною
Асамблеєю.

                    V. Співробітництво заради
                      більш безпечної Європи

     Союзники по НАТО продовжуватимуть підтримувати суверенітет та
незалежність України, її територіальну  цілісність,  демократичний
розвиток, економічне процвітання та її статус без'ядерної держави,
а  також  принцип  непорушності  кордонів,  як   ключові   фактори
стабільності  та  безпеки  в  Центрально-Східній  Європі   та   на
континенті в цілому.

     15. Україна  та  НАТО   створять   кризовий   консультативний
механізм  для  проведення  спільних  консультацій   в   будь-якому
випадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній
цілісності, політичній незалежності або безпеці.

     16. НАТО  вітає  та  підтримує той факт,  що Україна отримала
гарантії безпеки від всіх п'яти ядерних  держав-учасниць  Договору
про   нерозповсюдження   ядерної   зброї   (ДНЯЗ)   як  без'ядерна
держава-учасниця ДНЯЗ  і  нагадує  про  зобов'язання,  взяті  США,
Великою   Британією   разом   з   Росією,   а   також  Францією  в
односторонньому порядку,  які у 1994  році  в  Будапешті  прийняли
історичне  рішення  надати гарантії безпеки Україні як без'ядерній
державі-учасниці ДНЯЗ.

     Визначне  рішення  України   позбутися   ядерної   зброї   та
приєднатися до ДНЯЗ як без'ядерна держава стало значним внеском  у
справу зміцнення безпеки та  стабільності  в  Європі  та  створило
Україні особливий образ у світовій спільноті. НАТО  вітає  рішення
України підтримати необмежене продовження  ДНЯЗ  та  її  внесок  у
виведення  та  знищення  ядерної  зброї,  яка  базувалася  на   її
території.

     Посилене  співробітництво  України  з   НАТО   розширить   та
поглибить політичний діалог між  Україною  та  членами  Альянсу  з
широкого кола питань безпеки, включаючи ядерні питання. Це зробить
внесок у покращення загального середовища безпеки в Європі.

     17. Україна  і   НАТО  беруть  до  уваги   набуття   чинності
"фланговим документом" Договору про звичайні збройні сили в Європі
15 травня 1997 р. Україна  і  НАТО  продовжать  співробітництво  у
питаннях, які становлять  спільний  інтерес,  таких  як  адаптація
Договору про ЗЗСЄ.  Україна  і  НАТО  мають  намір  покращити  дію
Договору про ЗЗСЄ у обставинах, що змінюються, та,  таким  шляхом,
безпеку кожної держави-учасниці, незалежно від того,  чи  належить
вона до військово-політичних союзів. Вони поділяють точку зору, що
присутність іноземних військ  на  території  держави-учасниці  має
базуватися на міжнародному праві, вільно  висловленій  згоді  цієї
держави, або відповідному рішенні Ради Безпеки ООН.

     18. Україна  вітає  заяву  країн-членів НАТО,  що "розширення
Альянсу не потребуватиме змін у теперішній організації ядерних сил
НАТО,  та,  виходячи  з  цього,  країни-члени НАТО не мають жодних
намірів,  планів і причин розміщувати ядерну  зброю  на  території
нових  членів,  та  жодної  потреби змінювати будь-який з аспектів
організації ядерних сил або ядерної політики НАТО  і  не  вбачають
жодної потреби робити це у майбутньому".

     19. Україна та країни-члени  НАТО  продовжуватимуть  повністю
виконувати  всі  угоди щодо роззброєння,  нерозповсюдження ядерної
зброї та контролю над озброєннями,  та заходів зміцнення довіри  і
безпеки, сторонами яких вони є.

     Ця Хартія набуває чинності з моменту підписання.

     Ця Хартія складена у  двох  оригіналах,  кожний  українською,
англійською та французькою мовами, причому всі  три  тексти  мають
однакову силу.

     Підписано в Мадриді, 9 липня 1997 р.
 

 За Україну                         За Організацію
                                    Північно-Атлантичного Договору

 Президент України                  Генеральний секретар НАТО

 
 Королівство Бельгія                Канада

 
 Королівство Данія                  Французька Республіка 

 
 Федеративна Республіка Німеччина   Грецька Республіка 
  
 Республіка Ісландія                Італійська Республіка 

 
 Велике Герцогство Люксембург       Королівство Нідерланди 

 
 Королівство Норвегія               Португальська Республіка 

 
 Королівство Іспанія                Турецька Республіка 
  
 Сполучене Королівство Великої      Сполучені Штати Америки
 Британії і Північної Ірландії 

 

 "Голос України", 11 липня 1997 року, N 127 (1627).

 

Європа виводить Україну на великий тракт прогресу – Президент про ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС

     Євроінтеграція стала українською національною ідеєю, заявив Президент України Петро Порошенко у Верховній Раді під час синхронної ратифікації Угоди про асоціацію парламентами України та Європи.
     За словами Президента, «внутрішні та зовнішні потуги зупинити наш стратегічний поступ зазнали фіаско. Історичний договір 27 червня в Брюсселі було підписано! Сьогоднішня синхронна ратифікація буде святом не лише України, а всієї об’єднаної Європи, бо без України об’єднаної Європи не існує».
     Президент заявив, що невідкладно підпише Закон про ратифікацію. «Доручаю Уряду вже завтра затвердити план виконання угоди й втілювати її з першої ж хвилини», - сказав Глава держави.
     Петро Порошенко підкреслив, що у тексті Угоди «не змінено жодного параграфу, не додано ані слова, не переставлено навіть коми».

     Президент зазначив, що атмосфера, яка панує у Верховній Раді, дуже нагадує 1991 рік, коли Україна здобула незалежність. «З часів Другої світової жодна нація за право бути європейцями не платила такої високої ціни», - заявив Петро Порошенко, додавши, що ніхто не наважиться закрити перед Україною двері Євросоюзу.
     Президент подякував усім причетним до процесу підготовки Угоди, особливо — громадянам, які рішуче підтримували європейський курс.
     При цьому Глава держави відзначив, що домовленості, досягнуті днями в Брюсселі, дозволили Україні отримати ще більше, ніж передбачає Угода. До кінця 2015-го року Україна має гарантовані преференції, українські товари продаватимуться в ЄС безмитно, в той час як на українському ринку європейська продукція поки що обкладатиметься митом за правилами СОТ. «Вітчизняна економіка отримала півтора додаткових роки, щоб краще підготуватися до конкуренції з європейськими виробниками», — сказав Президент, подякувавши Європі «за багатомільярдний бонус Україні».
     Президент відзначив важливість проведення реформ та повідомив про намір найближчим часом представити Національний план реформ — "Стратегію-2020". «Україна повинна стати зоною потужної антикорупційної операції», — зазначив Президент, закликавши депутатів проголосувати за антикорупційний закон.
     Петро Порошенко наголосив, звертаючись до депутатів: «Немає в нас ковдри, яку кожний тягне на себе. Це — відповідальність Президента, Уряду, Парламенту. Тільки тоді, коли ми будемо діяти об’єднано й ефективно, ми досягнемо перемоги. Якщо хтось спробує відкрити внутрішній фронт — це буде проти України, і ні я, ні Уряд, ні Верховна Рада цього не дасть зробити».
     Президент процитував українського письменника Миколу Хвильового: «Ми розуміємо Європу, як психологічну категорію, яка виводить нас на великий тракт прогресу».
     Верховна Рада затвердила ратифікацію Угоди про асоціацію 355 голосами «за», «проти» або утримались – 0, не голосували 26, всього 381 депутат.
     Європейський парламент проголосував так: 535 депутатів «за», 127 – «проти», 35 парламентарів участі у голосуванні не взяли.

 

Безвізовий режим з Євросоюзом – це гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини, утвердження незалежності нашої держави

  Безвізовий режим з Євросоюзом дає українцям набагато більше можливостей, ніж подорожі за спрощеною процедурою. Це – утвердження свободи людини, утвердження незалежності нашої держави. Про це сказав Президент Петро Порошенко під час прес-конференції.

«Я впевнений, що йдеться про подію надзвичайно більш глибокого символічного значення. Це – гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини, утвердження незалежності нашої держави», - заявив Президент.

Важливими наслідками запровадження безвізового режиму Петро Порошенко також назвав нарешті вихід України із кола так званих пострадянських держав та ще глибше залучення нашої держави до спільного європейського цивілізаційного простору.

«Тепер хіба-що божевільні можуть вважати Україну частиною так званого «русского мира». Україна, як я вже казав, це частина об’єднаної Європи, від Лісабона до Харкова. Ми поділяємо спільні цінності. І при цьому зберігаємо, ми, українці, свою національну ідентичність», - наголосив Президент.

Глава держави назвав перші практичні результати запровадження спрощеного режиму, зокрема понад три мільйони триста тисяч українських громадян вже отримали  біометричні паспорти і зможуть перетинати кордон без віз. Він також зауважив, що у 2016 році українці більше 15 мільйонів разів перетинали державний кордон України з країнами Європейського Союзу.

«Україна відкрита для світу. Світ відкритий для України, а ступінь свободи дуже серйозно зростає. Чим більше, я в цьому переконаний, українці власними очима побачать Європу, Європейський Союз, тим міцнішим і незворотнішим буде наш європейський вибір», - сказав Петро Порошенко, зазначивши, що нині одним із перших завдань для влади є робота, спрямована на здешевлення витрат на дорогу для подорожей українців. У цьому контексті він зазначив, що «Укрзалізниця» налагоджує залізничне сполучення з країнами-членами ЄС, а Міністерство транспорту та інфраструктури запускає на український ринок низку закордонних лоукостів, які мають забезпечити відносно дешеві, доступніші авіаперельоти. Це також змусило і вітчизняні компанії суттєво знизити ціни на квитки до Європи, додав Глава держави.

За словами Президента, громадяни України мають можливість подорожувати без віз до 52 країн з якими вже працює безвізовий режим, у червні цього року до цього списку додаються 34 європейські держави. Він також констатував, що запровадження Євросоюзом безвізового режиму відкриває шлях до його лібералізації ще з трьома десятками країн так званого «білого шенгенського списку», до якого входять держави Європи, Центральної та Південної Америки, країн Перської Затоки, країн Азії. Відповідні переговори за дорученням Президента було розпочато ще в 2014 році і з низкою країн вони вже завершені. «Ми чекаємо просто вступу в дію рішення про безвізовий режим і шляхом обміну нот ці домовленості будуть реалізовані. По решті країн – в дуже короткий термін ми сподіваємося закінчити двосторонні внутрішні процедури», - констатував Глава держави.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливостей користування безвізовим режимом громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Донбасу та незаконно анексованого Криму, Президент сказав: «Я щиро вірю, що зможуть. Зможуть, коли Крим і Донбас будуть повернуті до України, коли український суверенітет буде відновлений над українським Кримом і українським Донбасом».

При цьому Глава держави також зазначив, що «зараз цими перевагами зможуть скористатися тимчасово переміщені особи після проведення відповідної процедури». Але при цьому він наголосив, що «ми маємо дуже відповідально ставитися до кожного біометричного паспорта, який видає українська влада».

  
 

Петро Порошенко підписав Закон про ратифікацію угоди з ЄС щодо участі України в програмі «Горизонт 2020»

     Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Закон №604-VIII був ухвалений Верховною Радою 15 липня.
     Угода була підписана 20 березня 2015 року в Києві.
     Документом ратифікується набуття Україною статусу асоційованого члена вказаної програми, завдяки чому українські наукові установи і вчені отримають реальні можливості доступу до програми, загальний обсяг фондів якої становить 80 млрд євро.
     Реалізація Угоди сприятиме розширенню участі українських науково-дослідних організацій та університетів у сфері європейських наукових досліджень, всебічному розвитку партнерських взаємовідносин між Україною та ЄС.
     Глава держави також підписав Закон «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво», Парламент 15 липня проголосував за Закон №602-VIII.
     Угода була підписана 3 березня 2015 року в Брюсселі. Документом забезпечуватиметься створення належних умов для ефективного використання науково-технічного потенціалу та захисту прав інтелектуальної власності. 

Президент Петро Порошенко своїм Указом затвердив Річну національну програму співробітництва Україна – НАТО на 2016 рік.

Програма має забезпечити скоординований комплексний розвиток співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору за всіма напрямами взаємодії нашої держави з Альянсом.

Програма визначає загальні політичні цілі партнерства України з НАТО та напрями взаємодії з Організацією у сфері міжнародної безпеки (міжнародні операції з підтримання миру, боротьба з тероризмом, контроль над озброєннями, екологічна безпека).

Окрім цього Програма відображає ключові кроки у процесі здійснення політичних, економічних та соціальних реформ в країні, основні елементи політики у сфері національної безпеки і оборони.

Річна національна програма співробітництва Україна – НАТО також визначає цілі, завдання і практичні заходи з реформування сектору безпеки і оборони та підвищення рівня обороноздатності України, які реалізовуватимуться у взаємодії з НАТО визначеними виконавцями – центральними органами виконавчої влади.

Кабінету Міністрів України доручено забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми. 

Президент взяв участь в церемонії підписання документу про запровадження безвізового режиму з ЄС

  Це історичний день для України та Євросоюзу – Президент взяв участь в церемонії підписання документу про запровадження безвізового режиму з ЄС

Президент України Петро Порошенко в рамках робочого візиту до Страсбургу взяв участь в урочистій церемонії підписання рішення ЄС про запровадження безвізового режиму для громадян України. Законодавчий акт Європейського Союзу, яким запроваджується безвізовий режим, підписаний Президентом Європейського Парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ і національної безпеки головуючої у Раді ЄС Мальти Кармело Абелою.

«Сьогодні абсолютно історичний день. Це абсолютно історичний день для України, для 45-мільйонної нації. Я абсолютно впевнений в тому, що це так само історичний день для Європейського Союзу. Україна повертається до європейської родини. Україна прощається в останнє з радянською і російською імперіями», - сказав Петро Порошенко на прес-конференції по завершені церемонії підписання документу.

Президент наголосив, що Україна сповнена рішучості продовжувати процес реформування країни і нагадав, що тільки задля візової лібералізації було втілено в життя 144 реформи.

«Я хочу подякувати пану Президенту Європейського Парламенту Антоніо Таяні, тому що під його видатним керівництвом Європейський парламент своєю більшість увімкнув зелене світло для України щодо європейського майбутнього», - сказав Глава держави.

Петро Порошенко подякував Європейській комісії за підготовку законодавчої пропозиції і за дуже важку роботу, яку була зроблена, щоб підтримати Україну на цьому шляху. Він також подякував Раді Європейського Союзу і всім країнам-членам за їх підтримку нашої країни.

«Це дуже важливо. Я завжди кажу, що війна це не привод, щоб зволікати з реформами і я дуже високо ціную підтримку України Європарламентом у цей складний час, коли Україна захищається від російської агресії», - зазначив він.

Президент запросив Президента Європейського Парламенту відвідати Україну. «Я хочу скористатись цією можливість, щоб запросити пана Президента Таяні відвідати Україну для того, щоб підкреслити: пане Президенте, Ви справжній герой, герой, який дозволив Україні повернутись до європейської сім’ї», - сказав Глава держави.

Президент Європейського Парламенту Антоніо Таяні подякував Президенту України за участь у  церемонії підписання законодавчого акту Європейського Союзу, яким запроваджується безвізовий режим для громадян України та назвав цей момент «добрим посланням для України».

«Нові правила щодо візової лібералізації – початок нової ери», - переконаний Президент Європейського Парламенту

«Ваша країна є дуже гордою проєвропейською країною. Нам необхідно працювати разом заради миру і стабільності. Для нас надзвичайно важливим є те, що Ви залучені в цей процес. Ми свідомі, що ситуація не є легкою і нам потрібно наполегливо працювати. Ми підтримуємо Вас і розраховуємо на ваше залучення до спільної роботи», - звернувся Президент Європейського Парламенту  до Президента України.

«Після цього важливого рішення стосунки між Україною та Європейським Союзом будуть набагато легшими», - підкреслив Антоніо Таяні та запевнив, що Європейський Парламент та інші європейські інституції продовжать працювати в напрямку реалізації Мінських угод.

 

Саміт «Східного партнерства» посилив підтримку України з боку ЄС – Глава держави

     Президент України Петро Порошенко подякував організаторам Саміту «Східного партнерства» у Ризі за гостинність та задекларовану підтримку України.
     Окремо Глава держави подякував Польщі та Швеції за те, що вони ініціювали створення «Східного партнерства», яке надає унікальну можливість її країнам-членам проводити реформи та поділяти спільні цінності з країнами ЄС. «Для нас важливо, що незаконна анексія Криму та агресія на Донбасі, ці нові геополітичні реалії, розглядалися на всіх дискусіях впродовж саміту. Всі дебати посилили солідарність з Україною. Це дуже важливо для нас», – наголосив Президент.
     Глава держави особливо відзначив, що у Ризькій декларації підтверджено незаконність анексії Криму та Севастополю.
     Президент підкреслив, що результати Саміту засвідчили необґрунтованість скептицизму, який лунав напередодні. «Наша ефективна співпраця з лідерами ЄС дає серйозні позиції на майбутнє», – висловив впевненість Петро Порошенко.
     Глава держави повідомив, що під час Саміту провів низку зустрічей з лідерами країн ЄС, зокрема з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Франції Франсуа Олландом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, Головою Європейського Парламенту Мартіном Шульцем, Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. «На всіх зустрічах було продемонстровано ґрунтовну підтримку України та жорстку реакцію на агресію Росії та анексію Криму», – відзначив Президент.
     Президент також звернув увагу на той факт, що у Декларації Саміту ЄС наголошує на праві кожної країни самостійно обирати своє майбутнє, свій шлях. «Підтвердження фундаментальних принципів суверенітету, територіальної цілісності та кордонів є для нас дуже важливим», – сказав Петро Порошенко.
     Глава держави також позитивно оцінив прийняте ЄС рішення про запровадження програми підтримки малого та середнього бізнесу країн «Східного партнерства» та допомогу в модернізації енергетичної сфери.
     Президент привітав рішення ЄС завершити підготовку Угоди про вільний авіаційний простір. Глава держави висловив сподівання, що підписання такої Угоди стане реальністю протягом 2015 року.
     Петро Порошенко також підтвердив, що з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію між Україною та ЄС вступить в силу в повному обсязі.
     Президент констатував, що відносини між Україною та ЄС знаходяться на дуже високому рівні.

  

Спільна заява президентів України, Європейської Ради та Європейської Комісії з нагоди початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію

     Ми вітаємо початок тимчасового застосування важливих частин Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із 1 листопада 2014 року. Це відповідає прагненням українського народу, який засвідчив свою підтримку тіснішим відносинам з Європейським Союзом, у тому числі зовсім нещодавно під час парламентських виборів 26 жовтня.
     Угода про асоціацію стане ключовим інструментом реалізації за підтримки ЄС дуже необхідних реформ в Україні протягом наступних років. Тимчасове застосування охоплюватиме такі важливі сфери, як верховенство права, боротьба зі злочинністю та корупцією, а також посилене секторальне співробітництво. Інавгураційне засідання Ради асоціації, яке визначить пріоритети і започаткує процес моніторингу імплементації Угоди, відбудеться до кінця поточного року.
     Ми також вітаємо продовження терміну дії автономних торговельних преференцій ЄС для України до кінця 2015 року та підтверджуємо важливість належної підготовки до тимчасового застосування торговельних положень Угоди з 1 січня 2016 року.
     Ми сподіваємося на швидке завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом всіма державами-членами ЄС у відповідності до національних процедур.
     Угода сприятиме процвітанню та стабільності на нашому континенті та створить нові можливості для регіонального співробітництва між Україною та її сусідами.
     ЄС зобов’язується підтримувати Україну на її шляху до сучасної європейської демократії. Угода про асоціацію не є кінцевою метою співробітництва між Україною та ЄС.

     31 жовтня 2014 року

 

Україна зробить все для введення безвізового режиму з ЄС в наступному році – Президент

     Президент Петро Порошенко заявляє, що політичні перешкоди для отримання безвізового режиму для громадян України з боку Європейського Союзу в 2016 році прибрані, і Україна зробить все для того, щоб виконати необхідні технічні умови вчасно.
     На прес-конференції у Ризі за результатами Саміту «Східного партнерства» Глава держави зазначив, що звіт оціночної місії запланований до 15 грудня, і до цієї дати мають бути виконані всі технічні умови. «Ми зробимо все для того, щоб цього досягнути», – підкреслив Президент.
     Петро Порошенко поінформував, що Європейський Союз на Саміті привітав прогрес, який був зроблений Україною та Грузією у виконанні Плану з лібералізації візового режиму. «Сьогодні було чітко заявлено, що залишилися деякі технічні питання, які стосуються безпеки ідентифікаційних документів, введення ідентифікаційних карток, які замінять внутрішній паспорт», – сказав Петро Порошенко. Також Україна має забезпечити ефективну реалізацію системи інтегрованого управління кордонами, коли прикордонники будуть мати в своїй базі даних всю інформацію щодо особи або вантажу, починаючи від Інтерполу і закінчуючи фітосанітарною службою.
     Президент повідомив, що дав відповідні доручення щодо проведення наради, на якій буде скоординовано дії щодо питання управління міграцією, боротьби з легалізацією, відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, боротьби з незаконним обігом наркотиків, захисту персональних даних, політики в сфері надання притулку, боротьби з торгівлею людьми і забезпечення прав людини, включаючи національні меншини, а також певні кроки в сфері боротьби з корупцією.

  

Україна і ЄС підписали політичну Асоціацію

     21 березня, в Брюсселі під час позачергового саміту між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами, відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.
     
З української сторони політичні положення Угоди про асоціацію підписав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.
     
З боку Європейського Союзу - керівництво інститутів ЄС і глави держав або урядів держав-членів ЄС.
     
Арсеній Яценюк наголосив, що підписання політичної частини Угоди про асоціацію з ЄС - це «надзвичайно важливий крок, але перший крок до того, щоб Україна стала повноправним членом ЄС». «Перед нами стоять неймовірні виклики, і треба тепер дуже важкою працею дійсно принести зміни в Україну. Щоб українці відчули, що життя зміниться на краще, що в Україні будуть незалежні суди, буде подолана корупція, з’являться робочі місця», - підкреслив Глава Уряду. Він зазначив, що підписана сьогодні політична частина Угоди про асоціацію стосується «найбільш важливих аспектів, насамперед співпраці у сфері безпеки та оборони». «Цією Угодою буде створено спільний орган прийняття рішень, який забезпечить процес реальних реформ в Україні», - наголосив Прем’єр-міністр. Глава Уряду також зазначив, що одностороннє введення торгівельних заходів з боку Європейського Союзу, зокрема відкриття ринків ЄС для українських товарів, дасть серйозний поштовх для української економіки: «Ми додатково отримаємо близько 490 мільйонів євро».
     
Раніше прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна буде готова підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом після президентських виборів.
     
За матеріалами Урядового порталу: http://www.kmu.gov.ua