Сільське господарство

АНКЕТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

 
АНКЕТА
ІНВЕСТИЦІЙНої ПРОПОЗИЦІї
 

Назва проекту/пропозиції

Залучення до обробітку ріллі, що не використовується

Ідея (суть проекту/пропозиції)

Залучення інвестиційних коштів для ґрунтозахисних енергозберігаючих технологій вирощування сільськогоспода-рських культур (зернових, овочевих, технічних, енергетичних) на землях , що не використовуються.

Конкурентні переваги

В Сарненському районі не використовується біля 9 тисяч га ріллі, які при запровадженні ефективних технологій вирощування, можуть давати високі врожаї сільськогоспо-дарських культур і відповідні прибутки.

Обсяг необхідних фінансових ресурсів (дол. США)

900000,0 (Реалізація проекту можлива частинами, поетапно або частково).

Вид та обсяг інших необхідних ресурсів

Для успішної реалізації проекту необхідні засоби виробництва (техніка, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин).

Необхідні умови для успішної реалізації проекту

Для успішної реалізації проекту необхідно запровадження сучасних грунтозахисних енергоефективних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Пропозиція інвестору

Суть інвестиційної  пропозиції полягає у відновленні виробництва сільськогоспо-дарських культур. Повернення інвестованих коштів передбачається за рахунок реалізації вирощеної продукції.

Додатки (фото)
-
Контакти (мобільний тел., електронна пошта)
(03655)3-40-52, 0680055894, 0666631059,
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Аграрний потенціал

 


Анкета «Інвестиційна пропозиція типу «Браунфілд»

Державна підтримка

 

Дотація за молодняк ВРХ

 

ПОРЯДОК використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва

  1. Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою “Державна підтримка галузі тваринництва” (далі — бюджетні кошти).

Бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення виробництва продукції тваринництва (далі ­— державна підтримка).

2. Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

суб’єкти господарювання — юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи — підприємці, що провадять діяльність у галузі тваринництва;

банк — банк — резидент України, що підписав з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва.

4. Бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку за такими напрямами:

1) часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (далі — компенсація відсотків);

2) часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів (далі — компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів);

3) спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності (далі — дотація за утримання корів);

4) спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб (далі — дотація за молодняк);

5) часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність (далі — часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів);

6) часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (далі — часткове відшкодування вартості об’єктів).

5. Розподіл бюджетних коштів за напрямами, встановленими пунктом 4 цього Порядку, для надання державної підтримки та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного обсягу використання здійснюються  відповідно до статті 32 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік”.

Для надання державної підтримки Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї та форми заявок, що подаються для отримання державної підтримки, та реєстрів, що формуються відповідно до цього Порядку.

6. Компенсація відсотків надається суб’єктам господарювання, які залучили в національній валюті у банках короткострокові кредити для покриття виробничих витрат та середньострокові і довгострокові кредити для покриття витрат капітального (інвестиційного) характеру, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура.

Компенсація відсотків надається суб’єкту господарювання за нараховані і сплачені у поточному році за користування кредитом,  обсяг якого не перевищує 100 млн. гривень, відсотки у розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розміру, передбаченого кредитним договором, зменшеним на 3 відсоткових пункти.

Для отримання компенсації відсотків суб’єкт господарювання подає банку, з яким укладено кредитний договір, заявку та підтвердні документи, а саме:

- копії документів про оплату товарів, робіт, послуг для підтвердження використання кредитних коштів на цілі, визначені в абзаці першому цього пункту;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб —підприємців та громадських формувань;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на  органи доходів і зборів, — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС;

- згоду щодо надання Мінагрополітики інформації про нього, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною банком.

Подаються оригінали та належним чином завірені копії документів.

Компенсація відсотків здійснюється щомісяця виходячи із суми фактично сплачених суб’єктами господарювання  банку відсотків за відповідний період згідно з кредитним договором з урахуванням абзацу другого цього пункту.

Банки формують реєстри суб’єктів господарювання, які набули право на компенсацію відсотків, і щомісяця до 10 числа наступного місяця подають в електронному та паперовому вигляді їх до Мінагрополітики.

Мінагрополітики на підставі наданих банками реєстрів суб’єктів господарювання формує загальний реєстр суб’єктів господарювання, які набули право на компенсацію відсотків, та зазначає в ньому суму коштів, що підлягає компенсації, в межах відкритих бюджетних асигнувань пропорційно заявленим сумам.

Мінагрополітики до 25 числа наступного місяця та до 25 грудня поточного року на підставі зазначеного загального реєстру перераховує бюджетні кошти банку.

Банк протягом трьох банківських днів з дати отримання бюджетних коштів від Мінагрополітики перераховує їх на поточні рахунки суб’єктів господарювання згідно із зазначеними у загальному реєстрі сумами та протягом двох робочих днів повідомляє про це Мінагрополітики.

Банк несе відповідальність за недостовірність інформації, поданої до Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, що отримав компенсацію відсотків, не має права на одержання державної  підтримки, передбаченої підпунктами 2 та 6 пункту 4 цього Порядку.

7. Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, надається суб’єктам господарювання, які залучили у банках кредити строком до п’яти років, обсягом до 500 млн. гривень на один об’єкт у національній валюті для здійснення будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (в тому числі водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, побічних продуктів тваринного походження, що належать до  II категорії) (далі — об’єкти).

Компенсації вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, підлягають фактично понесені витрати на будівництво та/або реконструкцію об’єктів на підставі наданих актів виконаних робіт та/або інших документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору.

Для отримання компенсації вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, суб’єкти господарювання подають до банку, з яким укладено кредитний договір, заявку та підтвердні документи, а саме:

- документи, що підтверджують використання кредитних коштів на цілі, визначені в абзаці першому цього пункту, відповідно до умов кредитного договору;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб —підприємців та громадських формувань;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС;

- згоду щодо надання Мінагрополітики інформації про нього, яка становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною банком.

Подаються оригінали та належним чином завірені копії документів.

Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, здійснюється щомісяця у розмірі 25 відсотків фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об’єктів згідно з кредитним договором.

У разі використання у 2018 році на будівництво та/або реконструкцію           об’єктів 30 відсотків і більше загального обсягу кредиту суб’єкту господарювання виплачується 25 відсотків залучених кредитних коштів на весь період кредитування за вирахуванням суми сплаченої компенсації.

Банки формують реєстри суб’єктів господарювання, які набули право на компенсацію вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, і щомісяця до 10 числа наступного місяця та до 10 грудня поточного року подають їх до Мінагрополітики.

Мінагрополітики на підставі наданих банками реєстрів суб’єктів господарювання формує загальний реєстр суб’єктів господарювання, які набули право на компенсацію вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, та зазначає в ньому суму коштів, що підлягає компенсації, в межах відкритих бюджетних асигнувань пропорційно заявленим сумам.

Мінагрополітики до 20 числа наступного місяця та до 20 грудня поточного року на підставі зазначеного загального реєстру перераховує бюджетні кошти банкам за визначеними ними реквізитами.

Банк протягом трьох банківських днів з дати отримання бюджетних коштів від Мінагрополітики перераховує їх на поточні рахунки суб’єктів господарювання згідно із зазначеними у загальному реєстрі сумами та протягом двох робочих днів повідомляє про це Мінагрополітики.

Банк несе відповідальність за недостовірність інформації, поданої до Мінагрополітики.

Суб’єкт господарювання, що отримав компенсацію вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, не має права на одержання державної підтримки, передбаченої підпунктами 1 та 6 пункту 4 цього Порядку.

8. Дотація за утримання корів надається на безповоротній основі двічі на рік суб’єктам господарювання, які є  юридичними особами, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову.

Для отримання дотації за утримання корів суб’єкти господарювання, які є юридичними особами, подають до 1 квітня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня)  до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органом державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС.

За зверненням Мінагрополітики Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин у триденний строк подає інформацію за кожним суб’єктом господарювання, який є юридичною особою, про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я корів станом на 1 січня та на 1 липня поточного року.

Комісія Мінагрополітики до 15 квітня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання, який є юридичною особою, та приймає рішення про включення їх до реєстру суб’єктів господарювання, які є юридичними особами та яким нарахована дотація за утримання корів.

Мінагрополітики протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання, які є юридичними особами, пропорційно нарахованим сумам дотації за утримання корів у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань та не пізніше 5 травня та 5 листопада поточного року спрямовує бюджетні кошти на їх рахунки, відкриті у банках.

У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб’єктами господарювання, які є юридичними особами, повертаються до державного бюджету в повному обсязі.

9. Дотація за молодняк надається на безповоротній основі фізичним особам за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняка великої рогатої худоби до тринадцятимісячного віку, який народився у господарствах фізичних осіб у поточному році.

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка у розмірі:

- за період утримання молодняка віком від 1 до 5 місяців — 300 гривень за голову;

- за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців — 700 гривень за голову;

- за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців — 1500 гривень за голову.

Загальний обсяг дотації за молодняк не може перевищувати  2500 гривень із розрахунку на одну голову молодняка.

Для отримання дотації за молодняк фізичні особи подають за місцезнаходженням господарства до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі — органи місцевого самоврядування) копії таких документів:

- паспортів великої рогатої худоби, виданих у встановленому порядку, а у разі утримання 10 і більше голів молодняка — виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

- паспорта громадянина України;

- довідки або договору про відкриття рахунка в банку;

- документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті).

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження, про що робиться запис у журналі обліку фізичних осіб — власників тварин, форму якого встановлює Мінагрополітики.

За запитом органу місцевого самоврядування Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин у триденний строк надає інформацію про кількість ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку поголів’я молодняка станом на відповідну дату поточного року у розрізі фізичних осіб — власників тварин.

Підставою для внесення до журналу обліку фізичних осіб — власників тварин є підтвердження наявності у господарстві заявленого фізичною особою поголів’я молодняка.

Органи місцевого самоврядування на підставі журналу обліку до 5 травня, до 5 вересня і до 5 грудня (станом на 1 грудня) складають відомість фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за молодняк, за формою, встановленою Мінагрополітики, і подають її структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, узагальнюють протягом п’яти робочих днів зазначені у цьому пункті відомості та подають Мінагрополітики зведену відомість про нарахування сум дотацій за молодняк за встановленою ним формою.

Мінагрополітики протягом п’яти робочих днів узагальнює подані відповідно до цього пункту зведені відомості та на їх підставі затверджує розподіл бюджетних коштів між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня пропорційно нарахованим сумам дотації за молодняк у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань, інформує їх про прийняте рішення та спрямовує бюджетні кошти.

На підставі рішення Мінагрополітики про розподіл бюджетних коштів розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня здійснюють розподіл бюджетних коштів між фізичними особами, яким нарахована дотація за молодняк, пропорційно нарахованим сумам та подають його органам Казначейства разом із платіжними дорученнями для перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в банках.

10. Часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів здійснюється на безповоротній основі суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за закуплені ними племінні (генетичні) ресурси у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року у розмірі до 50 відсотків вартості (без податку на додану вартість), але не більш як:

- за закуплені в Україні племінні телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м’ясного і м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження з племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені у режимі імпорту — 24000 гривень за одну голову;

- за закуплені в Україні племінні свинки та кнурці з племінних заводів та племінних репродукторів або ввезені у режимі імпорту — 5 000 гривень за одну голову;

- за закуплені в Україні племінні вівцематки, барани, ярки з племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту — 4 000 гривень за одну голову;

- за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м’ясних порід/ Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів’я;

- за ембріони великої рогатої худоби — 500 гривень за одну штуку.

Для отримання часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів суб’єкти господарювання, які є юридичними особами, подають протягом року до 5 листопада поточного року комісії Мінагрополітики:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС;

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання, який є юридичною особою, копії відповідних платіжних документів;

- акт про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, що були ввезені у режимі імпорту);

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) (на останню звітну дату на момент подання документів);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб —підприємців та громадських формувань;

- копії племінних свідоцтв (сертифікатів) або сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання, який є юридичною особою;

- довідку про плідну пересадку ембріонів, видану підприємством (лабораторією) з трансплантації ембріонів, — для часткового відшкодування вартості ембріонів великої рогатої худоби;

- відомість проведення штучного осіменіння (парування) маточного поголів’я, яка складається на підставі даних журналів штучного осіменіння (форми № 3-врх, визначені відповідними інструкціями з ведення племінного обліку), засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання, який є юридичною особою, — для часткового відшкодування вартості сперми бугаїв;

- письмове зобов’язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти у разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років.

Для виплати часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів, що були ввезені у режимі імпорту, суб’єкти господарювання, які є юридичними особами, додатково подають комісії Мінагрополітики копії:

- відповідного контракту;

- рахунка-фактури (інвойсу), платіжних документів, сертифікатів;

- митної декларації.

Суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, надається часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів, що оплачена та право власності на які набуте у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року.

 Заявка та документи, що додаються до неї, для виплати часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів реєструються Мінагрополітики і зберігаються протягом трьох років.

Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінагрополітики суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, у триденний строк.

Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Комісія Мінагрополітики до 15 серпня та до 15 листопада на підставі поданих документів визначає кількість племінних тварин, сперми та ембріонів, вартість яких буде частково відшкодована, і розмір часткового відшкодування за кожним суб’єктом господарювання, який є юридичною особою, та приймає рішення про включення їх до реєстру суб’єктів господарювання, які є юридичними особами, яким нараховано часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів.

Мінагрополітики протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання, які є юридичними особами, пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань та не пізніше 25 серпня та 25 листопада поточного року спрямовує бюджетні кошти на їх рахунки, відкриті у банках.

Суб’єкти господарювання, які є юридичними особами, подають щороку до 15 січня протягом двох років після одержання бюджетних коштів Мінагрополітики інформацію про наявне поголів’я тварин станом на 1 січня поточного року, в тому числі поголів’я тварин, вартість яких була частково відшкодована.

У разі зменшення поголів’я закуплених тварин, вартість яких була частково відшкодована, станом на 1 січня двох наступних років одержані бюджетні кошти повертаються суб’єктом господарювання, який є  юридичною особою, до державного бюджету в повному обсязі.

У разі вибуття із стада станом на 1 січня двох наступних років окремих закуплених тварин, вартість яких була частково відшкодована, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до державного бюджету повертаються бюджетні кошти, що були виплачені як відшкодування за їх придбання.

11. Часткове відшкодування вартості об’єктів надається суб’єктам господарювання на безповоротній основі у розмірі 30 відсотків вартості об’єкта до 500 млн. гривень загальної вартості такого об’єкта (без урахування податку на додану вартість), завершених у поточному році етапів будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (у тому числі водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (молока, м’яса, побічних продуктів тваринного походження, що належать до II категорії), у тому числі вартості обладнання згідно із проектно-кошторисною документацією, а для об’єктів із більшою     вартістю — 30 відсотків від 500 млн. гривень.

Для отримання часткового відшкодування вартості об’єктів суб’єкти господарювання подають до 5 липня, до 5 жовтня та до 5 грудня комісії Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

- типову форму № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в поточному році);

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, — у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) на 1 число останнього звітного місяця на момент подання документів з позначкою про прийняття органом державної статистичної служби.

Заявка та документи, що додаються до неї, розглядаються Мінагрополітики і зберігаються протягом трьох років.

Документи, подані не в повному обсязі, повертаються Мінагрополітики суб’єкту господарювання у триденний строк.

Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

Мінагрополітики проводить засідання комісії відповідно до 15 липня,
до 15 жовтня та до 15 грудня та на підставі поданих документів визначає розмір часткового відшкодування за кожним суб’єктом господарювання і приймає рішення про включення їх до реєстру суб’єктів господарювання, яким нараховано часткове відшкодування вартості об’єктів.

Мінагрополітики протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання пропорційно нарахованим сумам часткового відшкодування вартості об’єктів у межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань та спрямовує бюджетні кошти на їх рахунки, відкриті у банках.

Суб’єкт господарювання, якому виплачено часткове відшкодування вартості об’єктів, у разі відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням відповідних об’єктів повинен повернути одержані бюджетні кошти.

Суб’єкти господарювання подають щороку до 15 січня протягом трьох років після одержання бюджетних коштів Мінагрополітики інформацію про об’єкти, вартість яких була частково відшкодована, за встановленою формою.

Суб’єкт господарювання, що отримав часткове відшкодування вартості об’єктів, не має права на одержання державної підтримки, передбаченої підпунктами 1 та 2 пункту 4 цього Порядку.

12. Дотримання вимог, визначених для отримання державної підтримки за відповідним напрямом, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, відображається заявником у заявці для отримання державної підтримки, форма якої затверджена Мінагрополітики. У разі надання недостовірної інформації заявник повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання державної підтримки.

13. Відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані (створені) оборотні і необоротні активи, а також реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

14. Погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства, та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

15. Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, надсилають щороку до 1 лютого наступного бюджетного періоду до Мінагрополітики узагальнену інформацію про використання коштів за напрямом, визначеним підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку.

16. Мінагрополітики подає у місячний строк після закінчення бюджетного періоду до Мінфіну звіт про використання бюджетних коштів у розрізі напрямів їх використання та інформацію про стан виконання результативних показників з результатами аналізу, поясненнями, висновками щодо їх виконання.

17. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Урядова програма підтримки утримання молодняка ВРХ (за утримання молодняка до 13 місячного віку 2500 гривень на голову)

  Дотація буде надаватися фізичним особам, які утримують ідентифікований та зареєстрований молодняк великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб у поточному році.

 

Крок 1. Ідентифікувати теля шляхом біркування та реєстрації.

 

Крок 2. Підготувати для подання мінімальну кількість документів:

·       копії паспортів ВРХ, а якщо 10 і більше голів молодняка – виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин;

·       копія паспорта особи – власника тварини;

·       копія довідки або договору про відкриття рахунка в банку;

·       копія ідентифікаційного номеру фізичної особи – власника тварини.

 

Крок 3. Подати до сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади документи.

Документи приймаються протягом року в порядку черговості - до 1 травня, до 1 вересня та до 1 грудня.

 

Крок 4. Отримати бюджетні кошти на поточний рахунок відкритий у банку.

 

* Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка розмірі:

за період утримання молодняка віком 1 до 5 місяців – 300 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців – 700 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців – 1 500 гривень за голову.

Новини та оголошення

 

Держава підтримуватиме підвищення якості молока від населення, не вдаючись до обмежень в реалізації.

В Україні не введено та не планується введення жодних обмежень на закупівлю молока у населення - домогосподарства реалізовують свою продукцію у звичному режимі. Водночас у 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів. Про це йшлося під час брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація» сьогодні, 29 січня.
«Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.
Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.
«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», - наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.
Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.
«Кінцева мета - поступове, а саме до 2022 року, приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі - споживатимуть здорову і корисну продукцію», - зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Дотація за утримання корів та молодняка ВРХ (документи)

  Для отримання дотації за утримання корів підприємство має подати до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному – e-mail: [email protected] та паперовому вигляді – 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 24);

- довідку про відкриття поточного рахунку, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органами державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Терміни подачі документів: до 1 квітня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 січня) та до 1 жовтня (відповідно до звіту щодо ВРХ станом на 1 липня).

 

Для отримання дотації за утримання молодняку ВРХ власник має подати до місцевої сільської/селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади копії таких документів:

- копії паспортів ВРХ;
- копія паспорта громадянина України;

- копія довідки або договору про відкриття рахунку в банку;

- копія документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Зазначені документи приймаються протягом бюджетного року до 1 травня, до 1 вересня і до 1 грудня поточного року в порядку черговості їх надходження.

 
Довідково:

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачені видатки загального фонду в обсязі 4 млрд гривень.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107.

 

Органічне землеробство

Календар заходів на 2018 рік В рамках грантового проекту «Формування підприємницького середовища для виробництва органічних ягід в трансграничних районах України і Білорусії».

  

22 березня
1100 година

Презентація Регіонального консультаційно-освітнього центру (РКОЦ)

НУВГП, Платформа взаємодій «Простір»
 

Дводенні семінари з відвідуванням органічних підприємств

 
травень

Екологічна та економічна оцінка переходу до виробництва органічних ягід в транскордонному регіоні

 
червень

Підготовка до виробництва органічних ягід в транскордонних регіонах відповідно до вимог ЄС

 
липень

Культивування органічних ягід в транскордонному регіоні

 
вересень

Організація виробництва і збуту органічних ягід в транскордонному регіоні

 
П’ятиденне безкоштовне навчання
 
01.10.2018 – 05.10.2018
 
І група

Слухачі отримають навики у сфері:

- вибору земельної ділянки та оцінки перспектив вирощування на ній органічних ягід;

- органічного землеробства;

- організації власного органічного бізнесу;

- виробництва та просування продукції органічних ягід;

- сертифікації та відповідності вимогам ЄС.

08.10.2018 – 12.10.2018
 
ІІ група
16.10.2018 – 20.10.2018
 
ІІІ група
22.10.2018 – 26.10.2018
 
ІV група
01.10.2018 – 05.10.2018
 
V група
01.10.2018 – 05.10.2018
VІ група

Формування підприємницького середовища для виробництва органічних ягід в трансграничних районах України і Білорусії.

  ДонорЄвропейський Союз через програму Eastern Partnership Territorial Cooperation (EaPTC), Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH,  GIZ Country Office Kyiv, 16-B, Antonovycha st., 01004 Kyiv, Ukraine (Німецьке товариство з міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ,  Програма територіального співробітництва Східного партнерства Білорусь-Україна).

Виконавці:   Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна та Поліський державний університет, м. Пінськ, Республіка Білорусь.

Загальна мета: Сприяти створенню бізнес середовища  із вирощування органічних  ягідних культур для поліпшення життя місцевих громад в транскордонних регіонах України і Білорусі.

Специфічні цілі: Оцінити придатність транскордонних територій для органічного виробництва; провести маркетингову, сертифікаційну і економічну й технологічну підготовку переходу до органічного виробництва, що має високу додану вартість. Створити інформаційне, ділове і освітнє бізнес-середовище в транскордонному регіоні. Сприяти та організовувати в цілому органічне сільськогосподарське виробництво й переробку сировини за життєвим циклом (від поля до столу).

Проект направлений на: споживачів, підприємства з вирощування ягід і саджанців ягідних культур, органічні підприємства, фермерів та підприємців, переробні та торговельні підприємства, державні адміністрації, освітні установи, громадські організації, на всіх зацікавлених осіб в органічному виробництві та вирощуванні нішевих культур.

Вплив результатів проекту буде спрямовано на 4 цільові групи

- перша цільова група це представники бізнесу, сільськогосподарські і переробні підприємства, землекористувачі, які будуть залучені в проект для спільної розробки і впровадження органічного сільського господарства відповідно вимог стандартів ЄС.

- друга група - державні адміністрації, обласні та районні ради України і Республіки Білорусь.

- третя цільова група - громадськість та ОТГ.

- четверта цільова група - науково-дослідні та освітні установи, студенти та викладачі яких підвищать кваліфікацію і використовуватимуть отримані результати в  навчальному процесі.

Для чотирьох цільових груп проекту загальними питаннями є: створення і функціонування на постійній основі Регіональних консультаційно-освітніх центрів (РКОЦ) в Білорусі і в Україні; сайт проекту та сторінки в соціальних мережах; програма і рекомендації із вирощування органічних ягідних культур та нішевої продукції; економічне обґрунтування вирощування районованих культур до певних ґрунтових умов (ягідні культури, фундук і волоські горіхи, використання біогумусу тощо); постачальники сортового матеріалу; агрохімічні дослідження та пропозиція оптимальних культур під певні ґрунтові умови; бізнес-планування від «А до Я»; інформація про продавців розсади і переробників сировини; інформація про заморожування, сушку тощо сировини та постачальників обладнання; можливість організації кластерів з повною інфраструктурою і науковим супроводом та інші більш детальні проблеми й ризики виробників. Для науково-дослідних і освітніх установ наявність інформації у вигляді навчальних матеріалів і рекомендацій. Для громадських організацій, організацій із «зеленого» і аграрного туризму і в цілому для бізнесу: інформація, технології, бізнес-плани, підготовка стандартів організацій, аудит та підготовка до сертифікації, розробка логотипів та сайтів тощо. Функціонування РКОЦ впровадить у життя: доступ до знань і технологій, інформацію про ризики та  варіанти розвитку  бізнесу, створення кластеру та вирощування об’ємів продукції яка необхідна для експорту або захисту себе перед не добросовісними конкурентами та гравцями на ринку товарів і послуг, ваші можливості які до даного часу були не реалізовані.

Основні види робіт: навчання населення і бізнесу організації органічного виробництва; розвиток професійних контактів і транскордонного ділового середовища; спільні дослідження і обмін досвідом із оптимізації переходу до органічного виробництва; організація кластерів (ру) з вирощування нішевих культур (ягоди, горіхи, лікарські трави тощо); розширення існуючого виробництва органічних добрив (в т. ч. сертифікація); розробка проектів із переробки продукції; сприяння для ОТГ у розробці бізнес планів і проектів з органічного й традиційного ягідництва, горіхівництва, рекультивації земель, організації екологічного бізнесу й туризму тощо; розробка Програми розвитку і сайту органічного виробництва ягідної продукції та інші споріднені види діяльності.

Наукові результати проекту.  В ході проекту буде створене  транскордонне, інформаційне, ділове та освітнє середовище, що знизить витрати окремих господарств із переходу до органічного виробництва ягідних культур та до рослинництва взагалі. Проект допомагає виконанню державної програми Міністерства аграрної політики та продовольства України «Комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки» (сектор органічного виробництва) та Стратегії сталого соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на період до 2030 року. Результати проекту дозволять підвищити інвестиційну привабливість транскордонних регіонів, збільшити число підприємців у сфері транскордонної торгівлі та органічного виробництва з високою доданою вартістю; виконати професійну орієнтацію молоді.

Практичні пропозиції та результати діяльності РКОЦ на перспективу: створення кластеру та (або) кооперативу, організація і супровід бізнесів, написання грантових та інших проектів, консультації і супровід проектів, розробка ТУ і стандартів підприємств, розробка логотипів й сайтів, навчання використанню стандартів НАССР, GLOBALG.A.P., розробка проектів із переробки овочів і ягід та інші проекти, навчання фермерів й безробітних, міжнародне стажування та інші види робіт.

Керівник грантового проекту - Скрипчук Петро Михайлович - професор кафедри менеджменту НУВГП, доктор економічних наук, член Технічного комітету зі стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», автор понад 160 публікацій на тематику екологічного та органічного виробництва, стандартизації, сертифікації та економіки природокористування. Розробляє проекти та грантові пропозиції на тематику екологізації аграрного виробництва та економіки природокористування. Консультує із впровадження інноваційних технологій, кращих виробничих практик та більш чистих технологій.

 

Більше інформації та пропозицій на сайті http://www.green-rivne.org.ua.

 

Основні підприємства галузі.

Основні підприємства галузі.

 

СГПП «Случ» - племзавод по вирощуванню ВРХ української чорно-рябої породи молочного напрямку продуктивності, племрепродуктор по розвитку м’ясного скотарства.

СГПП «Маяк» - племзавод по вирощуванню ВРХ української чорно-рябої породи молочного напрямку продуктивності, плерепродуктор по розвитку м’ясного скотарства, елітгосп по вирощуванню насіння зернових та льону – довгунця.

Підприємство об’єднання громадян “Журавушка” Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» – виробництво курячих яєць.

ПЕРЕЛІК економічно активних агроформувань Сарненського району

ПЕРЕЛІК

економічно активних агроформувань Сарненського району

 
№ п/п
Назва підприємства
Адреса
№   телефону
 

Сільськогосподарські приватні підприємства

1
Случ

с. Тинне

2-29-46; 94-2-30

2
Маяк

с. Зносичі

2-29-56; 75-2-41 

3
Дружба 

с. Стрільськ

2-29-52; 95-2-10

5
Мир

с. Костянтинівка

4-64-38; 4-64-40; 93-2-48

6
Кричильське

с. Кричильськ

4-19-81;

7
Степанське

смт. Степань

4-11-45; 4-11-37  

8
Верес

с. Мельниця

 
 
Сільськогосподарські виробничі кооперативи
10
Пастовник

смт. Степань

 
 
Фермерські господарства
13
Немо

с. Немовичі

 
14
Калинівське

с. Калинівка

 
17
Копищика

с. Люхча

 
18
Повстенко

смт. Степань

 
19
Обрій

с. В.Вербче

 
20
Нікітчук

с. Тріскині

 
21
Надія

с. Люхча

 
22
Росинка

м. Сарни

 
25
Верес

с. Тинне

 
 
Державні підприємства
26

Сарненська дослідна станція

м.Сарни
2-30-97
27

ДПТНЗ «Сарненський аграрний ліцей»

м.Сарни

3-26-44; 2-18-86

 

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи

28
Добриця

смт. Степань

 
29 Малинівка с. Маслопуща  
 
Підприємства об’єднання громадян
 

Підприємство «Журавушка» 

с.Немовичі
9-72-23
 

Пам’ятка населенню: «Африканська чума свиней»

  Африканська чума свиней (АЧС) – особливо небезпечна вірусна хвороба домашніх і диких свиней, що характеризується швидким поширенням, високим ступенем смертності.

Гине до 100% захворілих свиней.
Африканська чума свиней не становить небезпеки для здоров’я людей.
Лікарські засоби для профілактики і лікування АЧС відсутні.

Джерелом хвороби є хворі свині, які виділяють вірус з сечею, калом, витіканнями з носа та іншими виділеннями. Передача захворювання здоровим тваринам може здійснюватися через заражені вірусом корми, підстилку, гній, трупи і продукти забою тварин (м'ясо, м'ясопродукти, кров).

Клінічні ознаки захворювання:

- від зараження до появи клінічних ознак проходить 2-7 днів;

- у тварин підвищується температура тіла до 42оС, з’являються задишка, кашель, пропадає апетит, посилюється спрага, відзначаються напади блювоти і паралічу задніх кінцівок, на шкірі внутрішньої поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух, на п'ятачку і хвості стають помітні червоно-фіолетові плями. Смерть настає на 1-5 день, рідше пізніше.

 

Щоб уникнути виникнення і розповсюдження африканської чуми свиней

необхідно дотримуватися таких заходів:

- проводити щоденний огляд свиней з метою своєчасного виявлення можливого захворювання тварин;

- не згодовувати свиням харчові відходи і відходи, отримані після забою свиней (обов’язкове кип’ятіння харчових відходів впродовж 30 хвилин, які згодовувати свиням після охолодження);

- не купувати корми і кормові добавки невідомого походження у невстановлених торгових місцях (обов’язкові наявність документів, що підтверджують походження та безпеку кормів, наявність дозволу на торгівлю і т.д.);

- не купувати живих свиней, м’ясо та м’ясопродукти у невстановлених торгових точках, без ветеринарних супровідних документів;

- допускати ветеринарних лікарів на територію приватних подвір’їв для огляду свиней та проведення заходів;

- негайно повідомляти про всі випадки захворювання свиней фахівцям ветеринарної служби;

- не допускати на особисті подвір'я сторонніх осіб, транспорту, бродячих собак, котів;

-  тварин утримувати в приміщеннях, а не на вигульних двориках), не допускати вільного вигулу свиней на території населених пунктів, особливо в лісовій зоні;

- обробляти свиней і приміщення для їхнього утримання від кліщів, вошей, блох, постійно вести боротьбу із гризунами;

- не проводити вимушений забій тварин без обов’язкового ветеринарного огляду;

- проводити утилізацію відходів у встановлених місцях;

- не завозити свиней без узгодження з Державною ветеринарною службою району з інших регіонів.

 
ПАМ'ЯТАЙТЕ:
 

Легше застерегти, аніж побороти! Виконання Вами цих рекомендацій – спрямоване на попередження заносу АЧС на територію Ваших подвір’їв та запобігання економічних збитків.